Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.01.2021 р. № 176/ІПК/20-40-07-10-19

Головне управління ДПС у Харківській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО), з урахуванням фактично викладених обставин та в межах компетенції повідомляє наступне.

Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

При цьому для цілей глави 1 Кодексу під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг, зокрема:

виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

послуги з ремонту ювелірних виробів (п. 291.7 ст. 291 Кодексу).

Водночас п.п. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Наказом Держспоживстандарту від 23.12.2011 № 396 визначено, які види діяльності включаються до Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі - КВЕД ДК 009:2010), затвердженого наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457, 32.12 «Виробництво ювелірних і подібних виробів» розділу 32 «Виробництво іншої продукції», зокрема виробництво ювелірних виробів із дорогоцінних металів або недорогоцінних металів, плакованих дорогоцінними металами, з дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, з дорогоцінних металів у комбінації з дорогоцінним або напівдорогоцінним камінням або іншими матеріалами тощо. При цьому зазначений КВЕД не включає ремонт ювелірних виробів.

Враховуючи наведене, у разі якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку планує здійснювати діяльність шляхом надання послуг з виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням та з ремонту таких виробів, то такий платник податків може перебувати на другій групі платників єдиного податку за умови дотримання правил застосування спрощеної системи оподаткування, передбачених п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу.

Разом з тим, діяльність за КВЕДом 32.12 «Виробництво ювелірних і подібних виробів» фізична особа – підприємець може здійснювати виключно на третій групі за умови дотримання правил застосування спрощеної системи оподаткування, передбачених п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу.

Правовідносини у цій сфері регулюються Кодексом, Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265).

Закон №265 визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Згідно з п. 6 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Кодексу.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Кодексу РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Відповідно до пункту 61 підрозділу 10 інших перехідних положень розділу ХХ «Перехідні положення», з урахуванням змін внесених Законом України від 01.12.2020 № 1017-ІХ, до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норма, передбачена п. 61 підрозділу 10 Прикінцевих положень Кодексу, щодо можливості незастосування РРО платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) у разі не перевищення ними обсягу доходу 1000000 грн. протягом календарного року, має визначений період часу, а саме до 01.01.2021.

Оскільки відповідно до Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» у п. 61 підрозділу 10 Прикінцевих положень Кодексу цифри і слова «1 квітня
2021 року» замінено на цифрами і словами «1 січня 2022 року».

З 1 січня 2022 року використання РРО стане обов’язковим для зазначеного Вами виду діяльності.

З урахуванням викладеного та наведених підприємцем прикладів повідомляємо, що виключно у разі наданні побутових послуг «виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням», за умови неперевищення встановленого Кодексом обсягу доходу протягом календарного року, обов’язок застосування РРО настане з 1 січня 2022 року, відповідно до норм законодавства, які набрали чинності на день надання консультації.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.