Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.01.2021 р. № 167/ІПК/99-00-12-02-05-06

Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

У зверненні зазначені наступні питання:

1. Чи може особа, на підставі довіреності, виданої покійним директором (з урахуванням повноважень викладених вище) отримати електронний цифровий підпис та підписувати податкові накладні?

2. Яким чином у період відкриття спадщини (за наявності тільки одноособового засновника) Товариство може призначати відповідальну особу, яка в подальшому отримає електронного цифрового підпису з метою підписання податкових накладних?

3. Чи буде застосовуватись  фінансова санкція до Товариства, у зв’язку із відсутністю осіб та неможливістю їх призначення, які мають право підписувати податкові накладні, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за час відкриття спадщини?

4. Яким чином Товариство може виписувати податкові накладні за час відсутності уповноважених осіб на їх підпис у зв’язку зі смертю засновника та директора?

Щодо питання № 1

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 248 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі припинення юридичної особи, яка видала довіреність.

Також, п. 4 ч. 1 ст. 248 ЦКУ визначено, що у разі смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.

Враховуючи викладене та те, що довіреність від 13.11.2020 видана Товариством директор і засновник якого помер, заявнику слід звернутись до Міністерства юстиції України за роз’ясненням із зазначеного питання.

Щодо питання № 2

Відповідно до п. 43 ч. 2 ст. 9 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань містяться, зокрема відомості про смерть засновника (учасника) юридичної особи, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим, відомості про смерть керівника юридичної особи та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи.

Статтями 1216 та 1218 ЦКУ встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 1220 ЦКУ спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 1270 ЦКУ визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Водночас абз. 1 ч. 1 ст. 1285 ЦКУ визначено, що, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, – відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.

Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з’явлення спадкоємців або до прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1285 ЦКУ).

Слід зазначити, що у договорі управління спадщиною на особу, яка управляє спадщиною, можна покласти обов’язки, які повинен виконувати директор підприємства.

Водночас зауважуємо, що з метою отримання роз’яснень , щодо вступу в спадщину та призначення особи, яка управляє спадщиною заявнику слід звернутись до Міністерства юстиції України.

Щодо питання № 3

Відповідно до п. 52¹ Підрозділу 10 Інші перехідні положення Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Аналогічне роз’яснення міститься в підкатегорії 101.28 ЗІР.

Щодо питання № 4

Платник податку на дату виникнення податкових зобов'язань зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу у встановлений термін.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування (далі – ПН/РК ) в ЄРПН здійснюється відповідно до вимог Кодексу та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.

ПН/РК приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог пункту 192.1 статті 192, пунктів 200¹.3, 200¹.9 статті 200¹ та пунктів 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з

контролюючими органами затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.07.2020 №261) (далі – Порядок 557).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком 557.

Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за відповідною формою у такому порядку.

До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.

На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані електронні підписи усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – кваліфікований електронний підпис керівника і останньою – печатка.

Платник податків набуває статусу суб’єкта електронного документообігу шляхом надсилання до контролюючого органу першого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених пунктом 42.6 статтею 42 Кодексу, зокрема за наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв'язку зі смертю.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.