Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.01.2021 р. № 247/ІПК/99-00-04-01-03-06

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо сплати земельного податку (далі – Податок) надане ГУ ДПС у м. Києві, керуючись  ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником будівлі, розташованої на земельній ділянці, на яку не оформлено право власності або користування.

Товариство запитує про наявність у нього обов’язку із справляння Податку за вказану земельну ділянку.   

 Кодекс визначає, що плата за землю справляється у двох формах – земельний податок із власників та постійних користувачів земельних ділянок (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельної ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підставою для нарахування Податку є дані державного земельного кадастру.

У разі подання платником Податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата Податку здійснюється на підставі поданих платником Податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування (п. 286.1 ст. 286 Кодексу).

Обов’язок із декларування плати за землю у власників земельних ділянок та/або землекористувачів настає з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

 Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з плати за землю після належного оформлення прав власності або користування земельною ділянкою, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602.

 Таким чином, якщо відповідне право на земельну ділянку Товариством не оформлено, обов’язок із декларування плати за землю за таку земельну ділянку у нього не виникає. 

 Водночас звертаємо увагу, використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

  Орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

  Крім того, слід зазначити, що відомості про земельну ділянку вносяться до державного земельного кадастру, який є єдиною державною геоінформаційною системою відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами (абз. 1 п. 1 Статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 № 3613-VI). Підставою для нарахування земельного податку є данні державного земельного кадастру (п.п. 286.1 статті 286 Кодексу). 

 Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).