Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.01.2021 р. № 248/ІПК/99-00-07-07-02-06

Державна податкова служба України на запит товариства з обмеженим відповідальністю щодо податкових зобов’язань в частині витрат за розрахунково-касове обслуговування при здійсненні зовнішньоекономічних операцій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, повідомляє таке.

Згідно зі статтями 6 та 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 19¹.1.28 пункту 19¹.1 статті 19¹ Податкового кодексу України (надалі – Кодексу) до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з абзацом першим підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Отже, положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суми витрат за розрахунково-касове обслуговування банку нерезидента та банків на території України при здійсненні експортно-імпортних операцій платником податків на прибуток підприємств.

Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

При цьому, згідно з пунктом 18 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31 грудня 1999 року № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19 січня 2020 року за № 27/4248, до складу адміністративних витрат відносяться загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов’язані з купівлею – продажем валюти.

Разом з тим, регулювання питання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно – правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Підпунктом 14.1.173 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що узагальнююча податкова консультація – оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства.

Таким чином, з питання відображення у бухгалтерському обліку витрат за розрахунково-касове обслуговування банку нерезидента та банків на території України, при здійсненні експортно-імпортних операцій, пропонуємо звернутись до Міністерства фінансів України.

Водночас зазначаємо, що податкова консультація це індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому Кодексом (підпункт 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Індивідуальною податковою консультацією є роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (підпункт 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до Закону України від 20 травня 1999 № 679-XIV «Про Національний банк України», Національний банк встановлює правила проведення банківських операцій;

визначає систему, порядок і форми платежів;

здійснює відповідно до визначених спеціальним законодавством повноважень валютне регулювання і валютний нагляд, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, у тому числі з питання подання звітності за операціями з використання рахунків, відкритих у фінансових установах інших країн.

Враховуючи вищевикладене, з питання щодо форми (виду) первинного банківського документу, у тому числі оформленого банком – нерезидентом, який підтверджує здійснення банківською установою розрахунково – касового обслуговування та суму сплачених банківських послуг, вважаємо за доцільне додатково звернутись до Національного банку України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.