Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.01.2021 р. № 213/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє.  

Згідно із зверненням підприємство - платник податку на прибуток підприємств має намір прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток та звертається з такими питаннями:

1. Чи має право підприємство прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу, якщо річний дохід підприємства за 2020 рік від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, як і в минулих податкових (звітних) роках, не перевищуватиме критерій щодо розміру доходу, визначеного підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу?

2. Чи має право підприємство у наступних податкових (звітних) періодах коригувати фінансовий результат до оподаткування на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування  минулих податкових (звітних) років за умови, що його річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, у кожному з наступних річних податкових (звітних) періодах  не перевищуватиме критерій щодо розміру доходу, визначеного підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу?

Щодо питань 1 та 2

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 п. 140.4 та підпунктом 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 п. 140.4 та підпунктом 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років.

В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 п. 140.4 та підпунктом 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 п. 140.4 та підпунктом 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей підпункту 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Таким чином, платник податку на прибуток підприємств, у якого річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує сорока мільйонів гривень може:

прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 п. 140.4 та підпунктом 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу, у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік;

застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств.

Щодо коригування платником податку на прибуток фінансового результату до оподаткування на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, то таке коригування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється   у порядку, встановленому підпунктом 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу, згідно з яким фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

При цьому положення підпункту 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу  застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.