Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.01.2021 р. № 251/ІПК/26-15-12-08-14

Головне управління ДПС у м. Києві  розглянуло лист керівника Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно виправлення помилок в податковій декларації з плати за землю та повідомляє наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями, а справляння плати за землю – відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Пунктом 286.2 статті 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності, як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9 (далі – Декларація).

Декларація подається по кожному коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної(их) ділянки(ок) за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ).

Внаслідок подання Декларації з невірно вказаним КОАТУУ за вказаним кодом виникає об’єкт оподаткування з нарахованими податковими зобов’язаннями, а по коду КОАТУУ, де фактично знаходиться земельна ділянка, виникає факт неподання або несвоєчасного подання Декларації.

Відповідно до абзаців першого, другого та четвертого пункту 50.1 статті 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи зазначене, у разі самостійного виявлення платником у раніше поданій ним Декларації помилки, зокрема, невірно вказаного коду за КОАТУУ органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки, такий платник має подати такі Декларації:

за КОАТУУ, який вказано невірно – уточнюючу Декларацію, в якій, по-перше, відобразити відсутність земельної ділянки, по-друге, уточнити податкове зобов’язання (має бути зменшено до «0»);

за вірним КОАТУУ – або річну Декларацію або щомісячні Декларації з типом «Звітна».

Зазначимо, що відповідно до інформаційних ресурсів ГУ ДПС у м. Києві зазначену в листі звітність Товариством надіслано засобами електронного зв’язку з накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Водночас положеннями пункту 49.3 статті 49 ПКУ визначено, що єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано