Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.01.2021 р. № 252/ІПК/22-01-04-04-10

Головне управління ДПС у Хмельницькій області на звернення Товариства щодо плати за землю (далі - Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником нерухомого майна, розташованого на несформованих земельних ділянках, інформація щодо яких не внесена до Державного земельного кадастру, а також надає послуги з управління багатоквартирними будинками (далі – Будинки), які розташовані на несформованих земельних ділянках. При цьому у зверненні не вказано взаємовідносини нерухомого майна Товариства та Будинків.

Товариство запитує про наявність у нього обов’язку з подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за несформовані земельні ділянки, на яких розташоване нерухоме майно Товариства, у тому числі всі Будинки або їх частини, співвласником яких є Товариство.

Кодекс визначає, що плата за землю справляється у двох формах – земельного податку із власників та постійних користувачів земельних ділянок (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельних ділянок державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 Кодексу.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Товариство не повідомило про укладення договорів оренди земельних ділянок, тому не вбачається підстав виникнення податкових зобов’язань з плати за землю у формі орендної плати.

Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з плати за земельну ділянку під багатоквартирним будинком викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 №602 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування платою за землю».

Обов’язок із справляння (яке передбачає декларування та сплату зобов’язань) плати за землю настає у власників земельних ділянок та/або землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

У разі оформлення Товариством права власності на земельні ділянки під власним нерухомими майном та під Будинками або їх частинами, співвласником яких є Товариство, у нього виникнуть обов’язки з нарахування податкових зобов’язань та подання податкових декларацій з плати за землю у формі земельного податку.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Орган місцевого самоврядування, який реалізує свої владні повноваження на відповідній території, на якій розташована земельна ділянка, що використовується без правовстановлюючих документів, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України (далі – Цивільний кодекс), ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу, має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Оскільки у зверненні відсутня інформація щодо суб’єктів, які є власниками/балансоутримувачами Будинків, розташованих на несформованих земельних ділянках, то необхідно мати на увазі, що у співвласників Будинків, які оформили право власності на нерухоме майно у Будинках, у порядку ст. 120 Земельного кодексу України виникає право власності на частину земельних ділянок, на яких розташовані Будинки.

Співвласники Будинків та відповідних земельних ділянок, що перебувають у їх спільній сумісній (частковій) власності співвласників Будинків, керуючись п. 1 п. 286.6 ст. 286 Кодексу, можуть укласти з однією із осіб-власників Будинку, наприклад, Товариством, відповідну угоду щодо внесення такою особою (від імені усіх співвласників Будинку) плати за землю у формі земельного податку.

Питання взаємовідносин між співвласниками Будинків щодо компенсації уповноваженій особі плати за землю регулюються у межах Земельного і Цивільного кодексів України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.