Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення щодопорядку застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування по операціях з надання нерезидентом послуг фрахту, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755–VI (із змінами і доповненнями) (далі – ПКУ), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
В зверненні вказано, що товариство займається транспортно-експедиторською діяльністю і планує замовляти послуги фрахту (морських міжнародних перевезень) у компанії – резидента Турецької Республіки.
У товариства виникає питання щодо правомірності самостійного застосування норм міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно звільнення від оподаткування на час виплати доходу на користь нерезидента (резидента Турецької Республіки) у вигляді виплат від експлуатації морських транспортних засобів у міжнародних перевезеннях без підтвердження того, що такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу.
Відповідно до п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фрахт – винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Згідно з положеннями п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Відповідно до п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПКУ сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою – підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому:
базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;
особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.
Базова ставка фрахту – сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Разом з цим, згідно з п. 3.2 ст. 3 ПКУ,якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Угода між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно(із змінами і доповненнями, внесеними до неї Протоколомвід 09.10.2017)(далі – Угода), яка підписана 27.11.1996 та ратифікована Верховною Радою України 16.01.1998 (Закон № 37/98-ВР) набрала чинності 29.04.1998.
Відповідно до п.п. «j» п. 1 ст. 3 «Загальні визначення» Угоди термін «міжнародне перевезення» означає будь-яке перевезення морським, річковим, повітряним судном або дорожнім транспортним засобом, що експлуатується підприємством Договірної Держави, крім випадків, коли морське, річкове, повітряне судно або дорожній транспортний засіб експлуатується виключно між пунктами в другій Договірній Державі.
Оподаткування прибутківвід експлуатації морських, річкових, повітряних суден або дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях визначено нормами ст.8 «Міжнародні перевезення» Угоди.
Статтею 8«Міжнародні перевезення» Угоди встановлено, щоприбутки, одержані резидентом Договірної Держави від експлуатації морських, річкових, повітряних суден або дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цій Державі.
Для цілей ст. 8 «Міжнародні перевезення» Угоди прибутки від експлуатації морських, річкових, повітряних суден або дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях включають прибутки від використання, утримання або здавання в оренду контейнерів (включаючи трейлери і супутнє устаткування для транспортування контейнерів), використовуваних для транспортування товарів чи виробів, де така оренда, таке використання або утримання, залежно від випадку, є побічними стосовно експлуатації морських, річкових, повітряних суден або дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях.
Якщо прибутки, відповідно до п. 1 ст. 8 «Міжнародні перевезення» Угоди, отримуються резидентом Договірної Держави від участі у пулі, спільному підприємстві чи міжнародному транспортному агентстві, прибутки, що відносяться до такого резидента, будуть оподатковуватись тільки в Договірній Державі, резидентом якої він є.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 ПКУ.
Пунктом 103.2 ст. 103 ПКУ, зокрема, визначено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 ПКУ.
Враховуючи зазначене, оскільки, положення Угоди не містять певних вимог щодо бенефіціарності отримувача доходу у вигляді виплат від експлуатації морських транспортних засобів у міжнародних перевезеннях,товариство (податковий агент) має право на час виплати такого доходу нерезиденту (резиденту Турецької Республіки)самостійно застосовувати норми ст. 8«Міжнародні перевезення» Угодибез підтвердження того, що такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу.
При цьому, звертаємо увагу, що з урахуванням норм п. 103.2 ст. 103 ПКУ для застосування міжнародного договору Українив частині звільнення від оподаткуванняобов’язковою умовою є надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |