Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.01.2021 р. № 299/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення          щодо збільшення фінансового результату до оподаткування при здійсненні операцій з резидентом Федеративної Республіки Німеччина, який має організаційно-правову форму GmbH & Co KG, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),повідомляє.

Відповідно до інформації, наданої у зверненні, Товариство планує здійснювати операції імпорту обладнання з резидентом Федеративної Республіці Німеччини, який має організаційно-правову формуGmbH & Co KG.

У зв’язку з чим, у Товариства виникли питання:

1. Щодо необхідності збільшення фінансового результату до оподаткування при здійсненні операцій з таким контрагентом у разі сплати ним податків у Федеративній Республіці Німеччина;

2. Яким чином має бути підтверджено податковий статус резидента Федеративної Республіці Німеччина та які він має сплачувати податки для незастосування вимог Кодексу щодо збільшення фінансового результату до оподаткування.

Щодо питання 1.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Підпунктом 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу визначено, що платник податку на прибуток, що формує різниці, збільшує фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних, зокрема, у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г»п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, до операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу. Також вимоги цього підпункту не застосовуються, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».

Організаційно-правова форма резидента Федеративної Республіки Німеччина GmbH & Co KGвходить до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480 (зі змінами).

Для цілей незастосування п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу резидент має надати підтвердження щодо сплати у звітному році нерезидентом таких податків, якподаток на прибуток (дохід) або корпоративний податок.

Щодо питання 2.

Стосовно надання підтверджуючих документів, то слід заначити, що п.п. 140.5.4 п.140.5 ст. 140 Кодексу не містить вимог щодо документального підтвердженняподаткового статусу контрагента – нерезидента та форми документа для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративного податку) таким нерезидентом, а також органу, який має видавати такий документ.

Отже, платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році. Водночас, рекомендуємо платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України та повинен містити інформацію не тільки про реєстрацію нерезидента в якості платника податку на прибуток (корпоративного податку), а також стосовно підтвердження сплати нерезидентом зазначеного податку у звітному році.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.