Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.01.2021 р. № 301/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства               з обмеженою відповідальністю «_____» (далі – Товариство) щодо окремих питань оподаткування операцій з отримання інвестиційного вкладу та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє. 

Згідно з умовами запиту Товариство отримує інвестиційні вклади від фізичних осіб-інвесторів у відповідності з укладеними договорами інвестиційного вкладу для фінансування стартапу. Такий інвестиційний вклад не буде внеском фізичної особи до статутного капіталу Товариства. Інвестиційний вклад інвестора сприятиме розвитку Товариства як стартапу, і у разі отримання прибутку у зв’язку з успішною діяльністю та реалізацією стартапу фізична особа-інвестор отримує дивіденди. Вартість же самого вкладу фізична особа-інвестор отримає по завершенню реалізації стартапу за оцінкою бізнесу на момент виходу інвестора зі стартапу.  

У платника виникли такі питання:

1. Чи є отриманий Товариством інвестиційний вклад доходом платника і чи оподатковується такий вклад податком на додану вартість?

2. Чи відноситься до витрат Товариства операція з повернення інвестиційного вкладу?

3. При виплаті інвестиційного вкладу та інвестиційного доходу фізичній особі, яка внесла інвестиційний вклад, чи виникають у Товариства зобов’язання з утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору?

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначає Закон України від 18 вересня 1991 року  № 1560-XII «Про інвестиційну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон          № 1560).

Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій (частина перша ст. 2 Закону № 1560).

Згідно зі ст. 1 Закону № 1560 інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.

Інвестиціями відповідно до п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні інвестиції, фінансові інвестиції та реінвестиції.

Щодо питань 1 та 2

Щодо податку на прибуток підприємств, то об’єктом оподаткування цим податком на підставі абз. першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Кодексом не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з отримання інвестиційних вкладів від фізичних осіб - резидентів (інвесторів)  та повернення їм таких інвестиційних вкладів.

Отже, такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

Тобто питання бухгалтерського обліку операцій з отримання та повернення платником інвестиційних вкладів при визначенні фінансового результату до оподаткування належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо податку на додану вартість

Згідно з інформаційними базами даних ДПС, станом на 12.01.2021, Товариство не є зареєстрованим як платник ПДВ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Підпунктом 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 розділу V Кодексу визначено, що податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Враховуючи те, що Товариство не є зареєстрованим платником ПДВ, при отриманні інвестиційного вкладу для фінансування стартапу податок на додану вартість на суму такого інвестиційного вкладу не нараховується.

Разом з цим, наявної у зверненні інформації недостатньо для надання більш детальної відповіді на питання у частині оподаткування ПДВ, а тому, у разі необхідності, пропонуємо повторно звернутися до контролюючого органу із відповідним зверненням, яке міститиме розширений опис та відповідні матеріали (у тому числі копії документів) щодо розглянутої ситуації.

Щодо питання 3 ( з податку на доходи фізичних осіб та військового збору)

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також, зокрема, платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Враховуючи викладене, оскільки у розумінні Кодексу дивіденди нараховуються емітентом на користь засновника або учасника юридичної особи, а відповідно до інформації, наведеної заявником у зверненні, фізичні особи – інвестори не є засновниками (учасниками) юридичної особи, то кошти, які виплачуються зазначеною юридичною особою на користь фізичних осіб – інвесторів у вигляді дивідендів на підставі договору інвестиційного вкладу з урахуванням норм п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не вважаються дивідендами.

Разом з тим, оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 164.2.20 п.п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.

Згідно з п. 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором  (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Так, податковий агент, визначення якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1  ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку (збору), визначену в ст. 167 Кодексу та п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня  2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.95 № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиний внесок.

Враховуючи викладене, дохід, який виплачується юридичною особою - резидентом на користь фізичної особи - резидента (інвестора) на підставі договору інвестиційного вклад включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. Разом з тим зазначений дохід не є базою нарахування єдиного внеску.

Що стосується питання оподаткування доходу у вигляді інвестиційного вкладу, який повертається фізичній особі - інвестору на підставі договору інвестиційного вкладу, то з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства також необхідним є детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушеного питання, зокрема договору інвестиційного вкладу, тощо.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.