Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.01.2021 р. № 285/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула запит ФОП ПОПщодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Щодо обов’язку ФОПІІІ групи єдиного податку застосовувати РРО при продажунасіння та посадкового матеріалу через мережу Інтернет, за умови недосягнення граничного обсягу доходу встановленого пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу протягом календарного року, з використанням різної форми безготівкових розрахунків.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) є основним нормативно-правовим актом, що визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Стаття 3 Закону № 265 визначає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ), платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.09.2020 №57-0009/53844) безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Цірозрахункипроводяться банком на підставірозрахунковихдокументів на паперовихносіяхчи в електронномувигляді.

Разом з цим, згідно з роз’ясненнямНаціонального банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненнірозрахунку за допомогою ЕПЗ, до яких відноситься системи дистанційного обслуговування Приват 24, Ощад 24/7 та електронними сервісами банківМонобанк, LiQPay,NovaPay таFORPOST, не є розрахунковим документом, у розумінні Закону №265 та не підтверджує факт продажу товару (отриманняпослуг), а лишепідтверджуєініціюванняпереказукоштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Отже, у випадку придбання товарів за допомогою ЕПЗ, кошти на рахунокторговцябудутьнадходитивідеквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому,еквайрсамостійновизначає порядок облікуторговців, з якимивінмаєукладені договори.

Розрахункові операції, із застосуванням ЕПЗ, не супроводжуються розрахунковими документами встановленої форми та змісту, що підтверджують факт продажу товарів чи/або надання послуг, на відміну від виписок банківських установ про здійснення платежів через он-лайн систему банківських платежівчи/або банківських терміналів самообслуговування.

Цю позицію ДПС підтвердив і НацБанк, листом від 24.04.2020 №57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання ЕПЗ, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій в розумінні Закону №265.

Тобто, як відповідь на питання:

1 – операція із проведення оплати за товар покупцем в готівковій формі через касу банку не є розрахунковою операцією в розумінні Закону №265;

2,3,5 – операція із проведення оплати за товар за допомогою мережі інтернет, з використанням ЕПЗ, відноситься до розрахункових операцій в розумінні Закону №265 та потребує застосування РРО платником єдиного податку за умови перевищення ним граничних обсягів доходів встановлених пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Використання споживачами ЕПЗ призводить до отримання продавцем надходжень у безготівковій формі, що і має зазначатись у виданих споживачам фіскальних чеках РРО.

Як відповідь на питання 4 слід зазначити, що відповідно до пункту 6 ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-ХIV «Про Національний банк України» Національний банк, зокрема, регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками.

У зв’язку з цим, для вирішення питання ідентифікації надходжень, віднесення їх до конкретних систем дистанційного обслуговування або електронних застосунків та визначення способу оплати обраного покупцями (споживачами),відповідно виписок банківських установ повідомляємо, що до компетенції органів Державної податкової служби не входить визначення способу перерахування сум коштів, які надходять від покупців, тому пропонуємо звернутись на адреси банків, які безпосередньо обслуговують Ваші рахунки, або до Національного банку України, як компетентного органу з вказаного питання.

З урахуванням викладеного, заданих підприємцем питань, та те що загальний дохід фізичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи не перевищував граничного обсягу доходу встановленого пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу на 2020 рік, застосування РРО у 2021 є необов’язковим.

В той же час, обов’язок застосування РРО, відповідно до зазначениху запиті питаннях 2,3,5 способів здійснення оплати товарів, у 2021 році може виникнути у випадку перевищення граничного обсягу доходу, встановленого пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу на 2021 рік, з першого числа першого місяця кварталу наступного за виникненням такого перевищення та бути продовженим у всіх наступних податкових періодах, не зважаючи на зміни чи/або доповнення внесені до Перехідних положень Кодексу.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.