Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.01.2021 р. № 311/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                         щодо можливості складання зведених податкових накладних за операціями з постачання послуг із балансування природного газу та формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Згідно з умовами вказаного у зверненні проєкту договору, опублікованого у системі PROZORRO, протягом періоду надання послуги балансування виконавець зобов'язується надати оператору послуги балансування, які полягають в тому, що виконавець зобов’язаний за дорученням оператора у визначену оператором газову добу подати природний газ в газотранспортну систему оператора або відібрати природний газ з газотранспортної системи оператора (далі - послуги балансування).

Оператор зобов'язується прийняти послуги балансування та оплатити їх на умовах, визначених у вказаному проєкті договору.

Послуги балансування надаються на добовій основі. Газова доба, в якій надаються послуги балансування, визначається дорученням оператора.

Обсяг газу, який передається сторонами при наданні послуг балансування, визначається дорученням оператора.

Виконавець надає послуги балансування оператору у віртуальній торговій точці.

Надання послуг балансування за газовий місяць оформлюється актом надання послуг, форма якого встановлена в додатку 2 до вказаного проєкту договору.

Оператор не пізніше 12-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг балансування, зобов'язується повернути виконавцю один примірник оригіналу акта надання послуг балансування, підписаний уповноваженим представником Оператора та скріплений його печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта надання послуг балансування.

Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України та регламент такого функціонування визначено Кодексом газотранспортної системи (далі – КГС). Правові засади функціонування ринку природного газу України визначено Законом України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу» (далі – Закон № 329).

Оператор газотранспортної системи – це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (підпункт 19 пункту 1 Закону № 329).

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу XIV КГС оператор газотранспортної системи має право закуповувати послуги балансування, якщо короткострокові стандартизовані продукти не можуть задовольнити потреби у підтримці оптимальної роботи газотранспортної системи або за відсутності ліквідності торгівлі короткостроковими стандартизованими продуктами.

При цьому послуга балансування – це послуга, що надається оператору газотранспортної системи іншим суб'єктом господарювання на підставі відповідного договору для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не є короткостроковим стандартизованим продуктом (підпункт 5 пункту 1 розділу 1 КГС).

Підпунктом 6 пункту 5 розділу XIV КГС визначено, що послуга балансування надається оператору газотранспортної системи на умовах відповідного договору про надання послуги балансування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі −           Закон № 996)).

Отже, платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996)). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.4, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей  пункту 201.4 статті 201 розділу V ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

З метою застосування норм пункту 201.4 статті 201 розділу V ПКУ платник податку самостійно визначає товари/послуги, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, виходячи з умов договору.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо:

Щодо питання 1

З огляду на норми пункту 201.4 статті 201 розділу V ПКУ, а також з урахуванням положень КГС та умов, встановлених у вказаному у зверненні проєкті договору, постачання послуг із балансування природного газу може розглядатися як операція, що має безперервний або ритмічний характер.

За операціями з постачання послуг, які мають безперервний або ритмічний характер, платники податку (постачальники) можуть складати зведену податкову накладну не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі операції.

Щодо питання 2

Податкова накладна, складена постачальником (платником ПДВ) згідно з первинними документами за операцією з постачання послуг із балансування природного газу і зареєстрована в ЄРПН, є для покупця (платника ПДВ) таких послуг підставою на включення зазначених у ній сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Разом з цим повідомляємо, що для здійснення детальної ідентифікації зазначених операцій у зверненні недостатньо інформації:

щодо безпосереднього власника природного газу, що подається в газотранспортну систему оператора або відбирається з такої системи у межах надання послуг із балансування;

чи відбувається фактичний продаж/придбання природного газу при наданні послуг із балансування і, якщо так, то, які суб’єкти господарювання є його продавцями і покупцями.

Таким чином, більш детальну відповідь з порушених питань може бути надано у разі отримання зазначеної вище інформації та копій відповідних підтверджуючих документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).