X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.01.2021 р. № 266/ІПК/20-40-07-10-19

Головне управління ДПС у Харківській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПКУ), розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації від 16.12.2020 щодо застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО), з урахуванням фактично викладених обставин та в межах компетенції повідомляє таке.

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (далі - ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.

Відповідно до п. 61 підрозділу 10 інших перехідних положень розділу ХХ  «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом України від 01.12.2020 № 1017-ІХ, до 1 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на             1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я.

Згідно із запитом, Вами фактично здійснюється реалізація фармацевтичних, медичних та ортопедичних товарів, тобто лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Таким чином, для даного виду діяльності обов’язок застосування РРО настане з 1 січня 2021 року.

Разом з тим, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Таким чином, якщо фізична особа – підприємець, платник єдиного податку, здійснює реалізацію лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (переказ коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку) або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або програмно- технічний комплекс самообслуговування, якій належить банку, РРО можна не застосовувати.

В той же час, при здійсненні розрахунків у готівковій формі, у тому числі у разі здійснення розрахунків за допомогою електронних платіжних засобів (ЕПЗ) через термінал банківської установи, через ПТКС не банківської установи (готівка та ЕПЗ), у дистанційній торгівлі з ЕПЗ (виключно електронні розрахунки) через системи LiqPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад 24/7 застосування РРО для фізичних осіб платників єдиного податку є обов’язковим.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Дія пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Наслідки перевищення граничних обсягів доходу для платника єдиного податку відповідної групи, у разі коли таке перевищення відбувається протягом календарного року, визначені п. 293.8 ст. 293 ПКУ, зокрема, обов’язок до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, перехід на сплату інших податків, обрання іншої групи платника єдиного податку.

Підпунктом 298.1.5 пункту 298.1 стптті 298 ПКУ встановлено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Отже, фізичні особи - підприємці платники єдиного податку другої групи, які:

в І кварталі 2020 року перевищили граничний обсяг доходу, що надає їм право перебувати у відповідній групі (1.5 млн грн - друга група), повинні згідно з п. 293.8 ст. 293 ПКУ до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, перейти на сплату інших податків або обрати іншу групу платника єдиного податку за умови дотримання вимог глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ (в редакції до 02.04.2020);

в І кварталі 2020 року не перевищили ганичний обсяг доходу, що надає їм право перебувати у відповідній групі (1.5 млн грн - друга група), мають право перебувати в обраній групі платника єдиного податку, або відповідно до пп. 298.1.5 п.298.1 ст. 298 ПКУ за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку. При цьому такі платники єдиного податку з 02.04.2020 дотримуються нових річних граничних обсягів доходів (5 млн грн - друга група), які визначаються за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).

Згідно із п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом України від 01.12.2020 № 1017-ІХ, з 01.01.2021 року обсяг доходу протягом календарного року для фізичних осіб – підприємців, платників єдиного податку  ІІ групи, встановлений у межах, що не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.