X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.02.2021 р. № 339/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення       щодо застосування формули при дисконтуванні довгострокової заборгованості за договором позики, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні ТОВ займається будівництвом доріг та автострад, протягом 2020 року отримало довгостроковий банківський кредит терміном на 5 років зі щомісячною сплатою відсотків за кредитом. ТОВ у зверненні повідомляє, що відповідно Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.10.2019 № 379 (зі змінами та доповненнями) повинно відображати у балансі заборгованість по кредитам за теперішньою вартістю (дисконтованою вартістю).

У ТОВ виникли наступні питання:

  1. Чи вважається позика довгостроковою, якщо в договорі на отримання кредиту передбачається дострокове погашення зобов’язань.
  2. Щодо застосування формули при дисконтуванні довгострокової заборгованості та у якому нормативному документі вона зазначена.
  3. Щодо дати посилання на нормативні джерела стосовно визначення різниці (розміру відсотків) між ринковою ставкою та договірною ставкою відсотка по кредиту.
  4. Щодо дати посилання на нормативні джерела стосовно застосування ринкової ставки відсотка.
  5. Якими документами ТОВ має обґрунтувати ринкову ставку відсотка, яку воно застосовує.

До питання 1.

Відповідно до п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу позика – грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Згідно з п. 5.3 ст. 5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

 Відповідно до ст. 347 Господарського кодексу України у сфері господарювання можуть використовуватися банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний та інші форми кредиту.

При цьому зазначаємо, що Кодекс не містить особливостей оподаткування податком на прибуток кредитних операцій відносно строку використання (строковості) кредиту.

До питань 2,3,4,5.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134. ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

При цьому, положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з дисконтування довгострокової заборгованості за договором позики. Крім того, Кодекс не містить норм щодо визначення різниці між ринковою ставкою відсотка та договірною ставкою відсотка по кредиту.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Слід зазначити, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Таким чином, питання ведення бухгалтерського обліку відносяться до компетенції Міністерства фінансів України.

Отже, питання визначення формули при дисконтуванні довгострокової заборгованості за договором позики, визначення різниці між ринковою ставкою відсотка та договірною ставкою відсотка по кредиту та їх застосування належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.