Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.02.2021 р. № 340/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань з оподаткування податком на прибуток підприємств та подання (заповнення) звітності з податку на прибуток постійним представництвом та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України у редакції, чинній з 01.01.2021 (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні юридична особа – резидентАвстрії має на території України представництво, яке зареєстроване в органі ДПС як непостійне представництво (далі – Представництво).Представництво не веде комерційну та господарську діяльність, яка була б направлена на отримання прибутку, а в імені та за дорученням материнської компанії здійснює підготовчі та допоміжні функції.

До 23.05.2020 – дати набрання чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»(далі – Закон
№ 466), Представництвоподавало до органів ДПС Розрахунок податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, з прочеркамита фінансову звітність малого підприємства з прочерками.

У зв’язку з набранням чинності закону № 466 уплатника виникли питання необхідності перереєстрації Представництва в органі ДПС після 23.05.2020, подання звіту про контрольовані операції та заповненняпостійним представництвом податкової декларації з податку на прибуток, зокрема рядків 01 та 02?

 

Згідно з п.п. «а»п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нерезиденти – це, зокрема іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер (п.п. 14.1.193
п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Поняття відокремлені підрозділи застосовується у значенні, визначеному Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ) (п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 133.3 ст. 133 Кодексу Нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Згідно з п.п. 1 п. 3.4 розд. III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588
(у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок), відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 розд. I Кодексу, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням.

Що стосується відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, який не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то п.п. 2 п. 3.4 розд. III Порядку передбачено, що він стає на облік як платник, який зобов'язаний сплачувати податки і збори відповідно до Кодексу.

При цьому встановлено, що взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з п.п. 2 п. 3.4 р. III Порядку не звільняє такий підрозділ від обов'язку реєстрації платником податку на прибуток, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню постійного представництва.

Отже, враховуючи вищезазначене, якщо представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність в Україні і не підпадає під визначення «постійне представництво», наведене у п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то реєструватися платником податку на прибуток, подавати декларацію з податку на прибуток підприємства та сплачувати податок на прибутоквоно не повинно.

За даними інформаційних ресурсів ДПС Представництво взято на облік в Головному управлінні ДПС та включено до Реєстру платників податків – нерезидентів із ознакою «Підрозділ іноземної компанії, не зареєстрований як платник податку на прибуток» на підставі поданої заяви (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) за формою № 1-ОПП.

 

Водночас зазначаємо, що суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента(п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки». Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.

Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.

З метою дотримання вимог п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу щодо визначення постійним представництвом обсягу оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки», воно має:

 - визначити об’єкт оподаткування податком на прибуток постійного представництва, розрахований на підставі фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності платника податків відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, із застосуванням коригувань, у визначених Кодексом випадках;

- розрахувати обсяг прибутку, який би отримало незалежне підприємство, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, використовуючи положення статті 39 Кодексу.

З урахуванням положень ст. 39 Кодексу розрахунок обсягу оподатковуваного прибутку постійного представництва передбачає, зокрема,  проведення  функціонального аналізу діяльності нерезидента через його постійне представництво в Україні та визначення характеру взаємовідносин між постійним представництвом, нерезидентом та контрагентами постійного представництва і нерезидента, вибір найбільш доцільного методу трансфертного ціноутворення, пошук зіставних операцій або незалежних юридичних осіб, які здійснюють зіставну діяльність відповідно до функціонального профілю постійного представництва, розрахунок діапазону цін (рентабельності) тощо.

Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік незалежно від загального обсягу доходу такого постійного представництва за цей період.

Згідно з п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період (п.п. 39.4.3 п. 39.4 ст. 39 Кодексу).

Таким чином, постійне представництво, яке здійснювало контрольовані операції, обґрунтування, що обсяг його оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, визначено відповідно до принципу «витягнутої руки» та розраховано відповідно до положень статті 39 цього Кодексу,  наводить у документації з трансфертного ціноутворення за відповідний звітний рік.

Для постійних представництв, які протягом звітного року не здійснювали контрольовані операції, Кодексом прямо не визначено вимоги щодо форми, структури та змісту обґрунтування дотримання ними вимог п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу. Разом з цим, враховуючи що розрахунок обсягу оподатковуваного прибутку постійного представництва має проводитись відповідно до положень статті 39 Кодексу, таке обґрунтування доцільно здійснювати з урахуванням вимог п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст.39 Кодексу.

В той же час, слід зауважити, що положення абзацу третього п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст.141 Кодексу, в редакції, яка діяла до набуття чинності Законом № 466, передбачали, що навіть у випадку визначення оподатковуваного прибутку шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіціента 0,7, мали враховуватись вимоги, визначені ст.39 Кодексу.

 

Щодо заповнення постійним представництвом податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі – Декларація).

При заповненні Декларації за звітний податковий період постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом такого звітного податкового періоду, наростаючим підсумком згідно з порядком, встановленим п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

У рядку 01 Декларації відображається дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до абзацу десятого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

У рядку 02 Декларації відображається фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -).

Якщо постійне представництво складає «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства» або «Фінансовий звіт мікропідприємства», форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39, то до рядка 01 Декларації переноситься показник рядка 2280 «Разом доходи» Звіту про фінансові результати, до рядка 02 Декларації – показник рядка 2290 «Фінансовий результат до оподаткування» Звіту про фінансові результати.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).