Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.02.2021 р. № 361/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку складання податкових накладних / розрахунків коригування і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні:

платником податку – покупцем здійснено оплату постачальнику одним платежем  як за раніше поставлені різними партіями товари, так і за товари, які підлягають поставці у майбутніх періодах (питання 1);

поставка товарів постачальником здійснюється окремими партіями з відстрочкою платежу. Згідно з умовами договору,  ціна товарів визначена у гривні з еквівалентом у іноземній валюті. Після отримання таких товарів та їх оплати покупцем здійснено перерахунок вартості таких товарів відповідно до курсу іноземної валюти та проведено доплату за товари, поставлені різними партіями, однією сумою (питання 2).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена  відповідно  до  вимог  митного  законодавства,  а  для  послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з  пунктом 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

При цьому пунктом 201.7 статті 201 ПКУ передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (пункт 192.1 статті 192 ПКУ).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Враховуючи зазначене, податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов’язань (дату «першої події») окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Дані, зазначені у такій податковій накладній, мають відповідати первинним документам, складеним за операцією.

Щодо питання 1

У ситуації, описаній у зверненні, платник податку – постачальник на дату відвантаження кожної партії товарів повинен був скласти відповідні податкові накладні, виходячи із вартості кожної такої партії товарів. На дату отримання від покупця коштів в оплату як таких поставлених товарів, так і інших товарів, які підлягають поставці у майбутньому, такий постачальник повинен був скласти податкову накладну виходячи з різниці між повною сумою, сплаченою покупцем, та вартістю поставлених товарів (тобто на суму попередньої оплати за товари, що підлягають поставці у майбутніх періодах).

Такі податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН у терміни, визначені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ.

Щодо питання 2

На дату першої події за операціями з постачання кожної партії товарів (відвантаження товарів чи оплата покупцем коштів за такі товари) постачальник повинен був скласти відповідні податкові накладні, виходячи із вартості кожної такої партії товарів. Якщо після отримання таких товарів покупцем та їх оплати здійснено перерахунок вартості таких товарів відповідно до курсу іноземної валюти, то постачальник на дату доплати за товари покупцем повинен скласти розрахунки коригування до таких податкових накладних по кожній партії, по якій проведено доплату за товари, у тому числі якщо така доплата здійснена одним платежем.

Згідно з нормами чинного законодавства (стаття 36 ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).