X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.02.2021 р. № 365/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку відображення показників у податковій звітності з ПДВ у разі виправлення помилки в індивідуальному податковому номері покупця, допущеної при складанні податкової накладної, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, при складанні податкової накладної було допущено помилку при заповненні індивідуального податкового номера (далі –ІПН) покупця. Зазначена помилка була виправлена шляхом складання розрахунку коригування до такої податкової накладної та складання податкової накладної із зазначенням правильного ІПН покупця.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -  ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. Зазначеним пунктом також визначено перелік обов’язкових реквізитів, які підлягають відображенню у податковій накладній, одним з яких, зокрема, є індивідуальний податковий номер покупця.

Пунктом 192.1 статті 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні,  у тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Для виправлення помилки, допущеної в ІПН покупця, платнику податку необхідно:

скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, у якому вивести в нуль її показники. Такий розрахунок коригування складається на дату виявлення помилки, допущеної в ІПН покупця. Оскільки у ситуації, описаній у зверненні, у податковій накладній було невірно зазначено умовний ІПН неплатника ПДВ «100000000000», то такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником;

скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, у якій зазначити вірний ІПН покупця та дату складання, яка відповідає даті виникнення податкових зобов’язань продавця (тобто дату складання податкової накладної із «невірним» ІПН покупця).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість,  затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21), до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 21).

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації). Додатком до декларації, зокрема, є розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (із зазначенням індивідуального податкового номера покупця) (додаток 5).

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено статтею 50 ПКУ, згідно з пунктом 50.1 якої  у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, в податковій звітності з ПДВ платником податку мають бути відображені дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній.

Як вбачається із звернення, платником податку було здійснено постачання товарів/послуг покупцю, при цьому у податковій накладній, складеній за такою операцією, було невірно зазначено ІПН такого покупця. Помилка, допущена в ІПН покупця, надалі була виправлена у порядку, зазначеному вище. Операція з постачання товарів/послуг такому покупцю відображена у повному обсязі у податковій звітності з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому вона була здійснена, при цьому у додатку 5 до такої декларації відображено невірний ІПН покупця.

Таким чином, в описаній у зверненні ситуації платнику податку – постачальнику у звітному (податковому) періоді, в якому було виявлено помилку в ІПН покупця, необхідно подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому була здійснена операція, з поданням уточнюючого додатку 5. При цьому зважаючи на те, що обсяг постачання та податкові зобов’язання за такою операцією в декларації відображено у повному обсязі, платнику податку необхідно виправити (методом сторно) лише відповідні показники (зокрема, щодо ІПН покупця) в додатку 5 до такого уточнюючого розрахунку.

Згідно з нормами чинного законодавства (стаття 36 ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).