Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.02.2021 р. № 371/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення      щодо особливостей складання податкових накладних, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством укладено агентський договір на придбання залізничних та автобусних квитків за умови 100 % передплати вартості послуг з бронювання та оформлення проїзних квитків.

Податкові накладні, які складені агентством на дату отримання передплати, містять розбіжності з видатковою накладною, яка складається агентством після постачання Товариству квитків, в обов’язкових реквізитах – номенклатура, кількість, ціна.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Кодексуоперації, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з
придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. При цьому податкова накладка, складена та зареєстрована в ЄРПН платником  податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою дія нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема:

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (підпункт «е» пункту 201.1 статті 201 Кодексу);

ціна постачання без урахування податку (підпункт «є» пункту 201.1 статті 201 Кодексу);

ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; (підпункт «ж» пункту 201.1 статті 201 Кодексу);

загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;(підпункт «з» пункту 201.1 статті 201 Кодексу).

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді.

Форму та порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за № 137/28267, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 жовтня 2018 року за № 1157/32609
(далі - Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1307 у графі 6 податкової накладної зазначається кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг, у графі 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ, у графі 10 - обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (значення графи 10 обраховується шляхом множення значення графи 6 на значення графи 7), у графі 11 - сума ПДВ, яка зазначається у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6 знаків включно.

При цьому відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

З урахуванням вищезазначеного, а також норм пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 Кодексу право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг на дату «першої події». Показники такої податкової накладної, зокрема ціна товару та його кількість, мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Якщо показники податкової накладної не відповідають первинним документам, такі податкові накладні не є для отримувача товарів/послуг підставою для формування податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.99 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У податковому обліку господарські операції з придбання/реалізації товарів (послуг) повинні бути підтверджені відповідними документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Обов'язковим звітним документом в податковому обліку з ПДВ для підтвердження суми податкового кредиту є податкова накладна.

Таким чином, якщо податкова накладна, складена у випадку, що розглядається, містить в окремих рядках податкової накладної показники, зокрема ціна товару/послуг та їх кількість, які не відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією, то право на податковий кредит за такою податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН, виникає у покупця лише за тими товарами/послугами, за якими показники, зокрема ціни товару/послуг та їх кількості, відповідають первинним (бухгалтерським) документам.

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу передбачено, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, встановлених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Форма заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за
№159/28289 (зі змінами та доповненнями).

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

При цьому подання додатка 8 до декларації не є підставою для формування податкового кредиту покупцем товарів/послуг.

При цьому, відповідно до п. 192.1 ст. 192 Кодексу розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, право на податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної з порушенням податкового законодавства виникає лише після виправлення помилок шляхом складання до такої податкової накладної розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРПН.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.