X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.02.2021 р. № 374/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо необхідності виправлення помилки, допущеної у додатку 5 до податкової декларації з ПДВ (далі – додаток 5), яка не вплинула на числові показники декларації, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником ПДВ – покупцем отримана від постачальника податкова накладна, складена у липні 2020 року та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у серпні 2020 року. При відображенні платником такої накладної у колонці 3 «період складання податкової накладної» таблиці 2 розділу ІІ додатку 5 помилково внесена цифра «8» замість цифри «7».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правила формування податкового кредиту встановлені статтею 198 розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом «а» 198.1 пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Підставою для нарахування платником податку – покупцем товарів/послуг сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання таких товарів/послуг.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу ІІ ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 102 розділу ІІ ПКУ), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу ІІІ Порядку № 21).

Згідно з пунктом 8 розділу VІ Порядку № 21 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Отже, у податковій декларації з ПДВ (зокрема, у додатку 5) платник ПДВ повинен зазначити дані, вказані у складеній на підставі первинних документів податковій накладній.

Виправлення зазначеної у зверненні помилки, що була допущена у додатку 5 та яка не вплинула на числові показники декларації, проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається додаток 5 з відміткою «Уточнюючий».

При цьому у даному випадку до графи 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники декларації, додаток 5 до якої уточнюється, до графи 5 – всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок (відповідають показникам з графи 4), а графа 6 не заповнююється. Виправлення помилок у записах по контрагенту у додатку 5 проводиться способом коригування.

Для виправлення запису неправильно вказаного періоду складання податкової накладної в уточнюючому додатку 5:

1) повторюється помилковий запис, при цьому вартісні показники вказуються зі знаком «–» (тобто сторнуються);

2) вказується правильний запис за операціями з контрагентом за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки повністю (включаючи вартісні показники);

3) підсумковий рядок «Усього за звітний період» не заповнюється.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.