Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.02.2021 р. № 391/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

Товариство зазначає,що воно перебуває на загальній системі оподаткування, та здійснює діяльність з виробництва рослинної олії.

Для виробництва олії Товариство використовує спосіб розчинення олії в легких органічних розчинниках, або екстракції. В рамках виробничого процесу використовується спеціальне технологічне обладнання, в тому числі екстрактор за допомогою якого здійснюється вилучення олії із жмиху. Для виділення олії екстракційним способом, олієвмісної рослинної речовини як розчинник використовується гексан.

При надходженні на виробництво гексан за допомогою циркуляційного насосу подається у дві ємності об’ємом по 75 м./куб. кожна, після чого перекачується у технологічне виробниче обладнання (екстрактор). Зазначений гексан використовується багаторазово (цикл за циклом), оскільки після екстракції залишки гексану за допомогою циркуляційного насосу видаляються з екстрактора і повертаються в ємність (за виключенням втрат 0,02 % від виходу шроту), після чого гексан застосовується повторно в наступних циклах виробництва. Загальна кількість пального за 2020 рік становить 505,700 кубічних метрів.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Чи є акцизним складом дві ємності об’ємом по 75 м./куб. з гексаном для участі у циклічних процесах палива без здійснення операцій з реалізації та зберігання іншими особами загальним об’ємом 150 м./куб. при виключному його використанні в процесі власної переробки, а також для потреб власного споживання, якщо річний обсяг отримання та використання його не перевищує 600 м./куб?
2. Чи необхідно Товариству отримувати ліцензію на право зберігання паливної речовини, а саме гексану, при виключному його використанні в циклічних виробничих процесах палива для власної переробки, а також для потреб власного споживання без здійснення операцій з реалізації та зберігання іншими особами, якщо річний обсяг отримання та використання його не перевищує 600 м./куб. та зберігається кородкочасно в двох ємностях об’ємом по 75 м./куб. кожна.

До зазначених запитань.

Відповідно до пп. 14.1.141 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Ставки акцизного податку, за якими обчислюється акцизний податок та перелік підакцизних товарів, що відповідають певним кодам товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД та їх описам згідно з УКТ ЗЕД, які є пальним, встановлені пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, акцизний склад – приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема але не виключно:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Таким чином, якщо Товариство як зазначено у зверненні використовує гексан в технологічному процесі екстракції рослинної олії, яке попередньо закачується до технологічних ємностей для гексану які є невід’ємною частиною комплексної лінії екстракції рослинної оліїта з яких буде подаватися пальне (гексан) в екстрактор за допомогою циркуляційного насосу та за допомогою цього ж циркуляційного насосу повертатися з екстрактора назад у технологічні ємності для гексану, то таке приміщення/територія не підпадає під визначення акцизного складу.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року          № 481«Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»(далі – Закон № 481).

Згідно з ст. 18 Закону № 481 всі інші закони та нормативно-правові акти, які стосуються виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Статтею 15 Закону № 481 встановлено, що зберігання пального може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), за наявності у них ліцензії на право зберігання пального.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального відповідно (частина восьма статті 15 Закону № 481).

Крім того, відповідно до частини дев’ятнадцятої статті 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Також суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Інших виключень щодо отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.

Тобто у разі здійснення суб’єктами господарювання всіх форм власності діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, йому необхідно буде отримувати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків, передбачених Закону № 481, коли така ліцензія не отримується.

З огляду на зазначене, у разі якщо Товариство у своїй господарській діяльності не здійснює зберігання пального та не має місця зберігання пального, у розумінні ст. 1 Закону № 481, Товариству не потрібно отримувати ліцензію на право зберігання пального.

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів фіксуючих факти здійснення господарських операцій.

Пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.