Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.01.2021 р. № 81/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянуло звернення щодо виконання функцій податкового агента та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків – юридична особа має намір здійснювати свою господарську діяльність за договором доручення, за яким виступатиме Повіреним та буде зобов’язаний вчинити від імені і за рахунок другої сторони  (Довірителя) певні юридичні дії та після їх виконання відзвітувати Довірителю.

За дорученням Довірителя юридична особа планує укласти угоду на виконання проєктних робіт з фізичною особою – підприємцем, де:

Замовником послуги є Довіритель;

Повіреним замовника є платник податків – юридична особа;

Виконавцем є фізична особа – підприємець.

При цьому платник податків – юридична особа є платником за виконанні проектні роботи виконавцю (фізичній особі – підприємцю). Акт наданих послуг надається виконавцем замовнику (Довірителю).

Таким чином, платник податків – юридична особа просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання виконання функцій податкового агента та заповнення податкового розрахунку ф. № 1ДФ.

Відносини за договором доручення регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до ст. 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочини, вчинені повіреним, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки довірителя.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом.

Згідно з п. 177.8 ст. 177 Кодексу під час нарахування (виплати) фізичній
особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Разом з тим відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок його заповнення та подання (далі - податковий розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3.1 розділу III Порядку у розділі I форми № 1ДФ відображаються, зокрема, такі відомості:

у графі 3а «Сума нарахованого доходу» - дохід, який нарахований фізичній особі – підприємцю;

у графі 3 «Сума виплаченого доходу» - фактично виплачений дохід фізичній особі – підприємцю податку податковим агентом.

Відображення показників у податковому розрахунку за формою № 1ДФ здійснюється на підставі відповідних первинних документів та бухгалтерського обліку підприємства за звітний податковий період.

Враховуючи зазначене, суб'єкт господарювання, який здійснює нарахування (виплату) доходу на користь фізичної особи - підприємця, повинен виконати функції податкового агента, визначені Кодексом, зокрема в частині відображення такого доходу в податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «157».

Зауважимо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині виконання функції податкового агента кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань, зокрема договору доручення, договору на виконання проєктних робіт, тощо.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.