Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.02.2021 р. № 444/ІПК/99-00-04-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування додаткових витратах на дитину та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначає, що між батьками укладається договір про реалізацію батьківських прав, яким, зокрема, встановлено відшкодування додаткових витрат на дитину.

У зв’язку з зазначеним, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо оподаткування додаткових витратах на дитину та чи вважається відшкодування одним із батьків другому додаткових витрат на утримання дитини аліментами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аліменти – це утримання, яке у визначених законом або договором випадках надається одним членом сім'ї іншому, якщо останній не має власних коштів для існування. Аліменти є, з одного боку, правом, а з іншого - обов'язком (з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).

Згідно з частиною другою ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - Сімейний кодекс) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. ст. 181, 182 Сімейного кодексу за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина і не можуть бути меншими, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Водночас ст. 185 Сімейного кодексу визначено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом (п.п. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Крім того, відповідно до п.п. 1.7 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу встановлено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 ¹  підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (військового збору) до бюджету визначено ст. 168 Кодексу.

Враховуючи викладене, сума коштів, яка виплачується фізичній особі у вигляді додаткових витрат на утримання дитини, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Одночасно інформуємо, що відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 02 липня 2014 року № 228, Міністерство юстиції України (Мін’юст) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику є Міністерство юстиції України, відповідно до покладених на нього завдань надає роз’яснення та організовує розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Мін’юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються.

З питання віднесення відшкодування одним із батьків другому додаткових витрат на утримання дитини до аліментів Ви можете звернутися до Міністерства юстиції України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.