Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.02.2021 р. № 463/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення умов та критеріїв для цілей відповідності зазначеного у зверненні суб’єкта господарювання, зареєстрованого резидентом Японії на митній території України, терміну «японський суб'єкт з реалізації проєкту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проєкту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації», затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі - Проєкт)», а також оподаткування податком на прибуток підприємств, ПДВ та податком на доходи нерезидента в Україні операцій, що здійснюються у рамках реалізації Проєкту, і, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, очікується, що виконавцями Проєкту у частині надання послуг/здійснення робіт з реконструкції та будівництва основних черг очисних споруд будуть 3 компанії - юридичні особи, зареєстровані згідно з законодавством Японії («Японські Компанії»), які з метою надання послуг у межах Проєкту уклали Договір про спільну діяльність.

З метою реалізації Проєкту в Україні Японські Компанії укладуть договір безпосередньо із приватним акціонерним товариством (далі – КВК).

Юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства та податковий резидент Японії (далі - «Компанія»), має намір взяти участь у реалізації Проєкту в Україні в якості субпідрядника.

З метою реалізації Проєкту в Україні, Компанія планує зареєструвати в Україні дочірню компанію, а саме юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - «Українське Товариство»), що буде залучене для надання послуг у межах Проєкту.

Компанія володітиме: а) 100 відс. або б) понад 50 відс. часток у статутному капіталі Українського Товариства.

Українське Товариство буде платником податку на прибуток підприємств на загальній системі оподаткування та зареєстровано як платник ПДВ в Україні.

Українське Товариство укладатиме договори на надання послуг/ виконання робіт в межах Проєкту не безпосередньо із КВК, а із Договором про спільну діяльність/ з однією з Японських Компаній та буде отримувати винагороду за надані послуги/виконані роботи в межах Проєкту від Договору про спільну діяльність/ однієї з Японських Компаній.

Українське Товариство не буде здійснювати іншу господарську діяльність в Україні або поза її межами, ніж надання послуг/виконання робіт у межах Проєкту.

Українське Товариство буде сплачувати Компанії дивіденди з прибутку, отриманого в результаті надання послуг/ виконання робіт в межах Проєкту.

При цьому у зверненні порушуються наступні питання:

1. Чи буде вважатися Українське Товариство «юридичною особою, що є дочірнім підприємством юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії» у розумінні пункту 9 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ, зокрема, якщо

• компанія володітиме більше ніж 50 відс. часток у статутному капіталі Українського Товариства?
• компанія володітиме 100 відс. часток у статутному капіталі Українського Товариства?

2. Чи буде вважатися Українське Товариство «японським суб’єктом з реалізації Проєкту» у розумінні пункту 9 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ?
3. Чи зможе Українське Товариство застосувати звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств та ПДВ, які передбачені для японських суб’єктів з реалізації Проєкту відповідно до пункту 47 підрозділу 2 та пункту 38¹ підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ?
4. Чи зможе Українське Товариство застосувати звільнення від оподаткування податком на доходи нерезидента в України до дивідендів, які будуть виплачуватися Компанії, відповідно до пункту 38­¹ підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ?

 Відповідно до пунктів 1 та 2 Договору (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії про надання кредиту для реалізації проєкту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проєкту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації», ратифікованому Законом України                         від 02 вересня 2015 року № 664-VIII, який набрав чинності для України 30.09.2015 (далі – Договір) з метою реалізації Проєкту за кредитним договором між Урядом України та Японським агентством міжнародного співробітництва (далі – «JICA») буде наданий кредит згідно з відповідними законами та нормативними актами Японії, Уряду України, «JICA» (далі – Кредит).

Згідно з пунктом 7 Договору Уряд України звільняє:

(a) JICA від усіх фіскальних зборів та податків, що стягуються в Україні з та/або у зв'язку з Кредитом, а також нарахованими за ним процентами;

(b) Японські компанії, які здійснюють свою діяльність в якості постачальників, підрядників та/або консультантів, від усіх фіскальних зборів та податків, що стягуються в Україні з доходу, що виникає при постачанні товарів та/або послуг, що будуть надані за Кредитом;

(c) Японські компанії, які здійснюють свою діяльність в якості постачальників, підрядників та/або консультантів від усіх мит і пов'язаних з ними фінансових зборів, що стягуються в Україні щодо імпорту та реекспорту їх власних матеріалів та обладнання, необхідних для реалізації Проєкту; та

(d) Працівників, які є громадянами Японії, залучених до реалізації Проєкту, від усіх фіскальних зборів та податків, що стягуються в Україні з доходу фізичних осіб, отриманого від японських компаній, які здійснюють свою діяльність у якості постачальників, підрядників та/або консультантів для реалізації Проєкту.

Основні засади господарювання в Україні і господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Відповідно до частини восьмої статті 63 ГКУ у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 ГКУ, підприємство визнається дочірнім.

Статтею 126 ГКУ асоційовані підприємства (господарські організації) - це група суб'єктів господарювання - юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному капіталі та/або управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною.

Проста залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо одне з них має можливість блокувати прийняття рішень іншим (залежним) підприємством, які повинні прийматися відповідно до закону та/або установчих документів цього підприємства кваліфікованою більшістю голосів.

Вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному капіталі та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій. Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися за умови отримання згоди відповідних органів Антимонопольного комітету України.

Про наявність простої та вирішальної залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації залежного (дочірнього) підприємства та опубліковано відповідно до закону.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 3.2 статті 3 розділу І ПКУ якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з пунктами 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента – юридичної особи, є доходом, отриманим нерезидентом із джерелом їх походження з України для цілей оподаткування податком на доходи нерезидентів (підпункт «б» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141           розділу ІІІ ПКУ).

Згідно з підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Особливості оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються у рамках реалізації Проєкту, та прибутку (доходу), отриманого у рамках реалізації Проєкту, визначено пунктом 38¹ підрозділу 4 та пунктом 47 підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Пунктом 38¹ підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ визначено, що тимчасово, на період реалізації Проєкту звільняється від оподаткування прибуток (дохід) японських суб'єктів з реалізації Проєкту, за умови що такий прибуток (дохід) отриманий у рамках реалізації Проєкту.

Термін «японський суб'єкт з реалізації Проєкту» вживається у значенні, наведеному у підпунктах «а» - «в» пункту 9 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ.

Пунктом 47 підрозділом 2 розділу XX ПКУ тимчасово, на період реалізації проєкту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації Проєкту для японських суб'єктів з реалізації Проєкту встановлюються такі особливості оподаткування податком на додану вартість:

а) до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення товарів, визначених пунктом 4² розділу XXI Митного кодексу України (далі – МКУ), для виконання робіт та/або надання послуг у рамках реалізації Проєкту застосовується умовне повне звільнення від оподаткування;

б) операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених підпунктом 12 пункту 4 розділу XXI МКУ, для виконання робіт та/або надання послуг у рамках реалізації Проєкту звільняються від оподаткування;

в) операції з постачання послуг на митній території України, які виконуються за угодами в рамках реалізації Проєкту, звільняються від оподаткування. Порядок звільнення від оподаткування таких послуг встановлюється Кабінетом Міністрів України;

г) операції з постачання послуг у рамках реалізації Проєкту із спорудження об'єкта (або його частин) японським суб'єктом з реалізації Проекту українському замовнику з реалізації Проєкту ПАТ звільняються від оподаткування.

У разі порушення умов звільнення від оподаткування, визначених цим пунктом, платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку, що має бути нарахована на дату виникнення таких податкових зобов'язань, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відс. облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, за період з дати виникнення податкових зобов'язань до дати збільшення обсягу податкових зобов'язань.

Термін «японський суб'єкт з реалізації Проєкту» вживається у значенні, наведеному у пункті 9 підрозділу 1 розділу XX ПКУ.

Пунктом 9 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ визначено, що японським суб'єктом з реалізації Проєкту може бути, зокрема:

а) юридична особа, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;

б) зареєстроване в Україні постійне представництво юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;

в) юридична особа, що є дочірнім підприємством юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;

г) договір про спільну діяльність, одним або кількома учасниками якого (з участю у такому договорі більше ніж 50 відс.) є особи, визначені у підпунктах «а» - «в» цього пункту, укладений виключно з метою здійснення спільної діяльності з реалізації Проєкту.

Порядок (процедуру) підтвердження звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг на митній території України, які виконуються за угодами в рамках реалізації Проєкту, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 851 (далі – Порядок № 851).

Пунктом 3 Порядку № 851 встановлено, що постачання на митній території України послуг, які надаються у рамках реалізації Проєкту, здійснюється згідно з умовами, визначеними у відповідній угоді, укладеній в рамках реалізації Проєкту з японським суб’єктом з реалізації Проєкту.

Згідно з пунктами 5-7 Порядку № 851 платнику податку (у тому числі японському суб’єкту з реалізації Проекту) для підтвердження звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг необхідно отримати довідку-підтвердження, що видається ПАТ на підставі документів, визначених Порядком № 851.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє:

Щодо питань 1 і 2

Слід зазначити, що нормами ПКУ безпосередньо не визначено термін «юридична особа, що є дочірнім підприємством юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії», а також критерії відповідності суб’єктів господарювання такому терміну.

Водночас згідно з частиною восьмою статті 63 ГКУ у випадку існування відповідної залежності від іншого підприємства, передбаченої статтею 126 ГКУ, Українське Товариство може бути визначено дочірнім.

З метою уникнення неоднозначного трактування норм ГКУ та підтвердження статусу Українського Товариства як юридичної особи - дочірнього підприємства юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії, рекомендуємо звернутися до Міністерства юстиції України.

Щодо питання 3

Якщо зазначене у зверненні Українське Товариство за своїм статусом відповідає терміну «японський суб'єкт з реалізації Проєкту», який вживається у значенні, наведеному у пункті 9 підрозділу 1 розділу XX ПКУ, то операції такого Українського Товариства, що здійснюються у рамках реалізації Проєкту, звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 47 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, а прибуток (дохід) звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до пункту 38¹ підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ (за умови, що такий прибуток (дохід) отриманий у рамках реалізації Проєкту).

При цьому для підтвердження звільнення від оподаткування ПДВ такому суб’єкту господарювання необхідно подати до контролюючого органу довідку-підтвердження відповідно до вимог Порядку № 851.

Щодо питання 4

Враховуючи те, що дохід материнської компанії – резидента Японії, отриманий від дочірньої компанії – резидента України у вигляді дивідендів є платежем, що отримує материнська компанія за результатом розподілу частини прибутку дочірньої компанії і не є доходом від постачання товарів та/або послуг, що будуть надані за Кредитом, така сума дивідендів підлягає оподаткуванню відповідно до вимог підпункту 141.4.2 пункту 141.4  статті 141 розділу ІІІ ПКУ.

Оскільки відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, то дана консультація може використовуватися виключно Товариством.