Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства, і в межах компетенції повідомляє.
Товариство, що планує оплатити послуги саунд - інжинірингу фізичній особі – нерезиденту, просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
чи обов’язковим для здійснення оплати послуг є отриманнятакою особою реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
порядок оподаткування зазначеної послуги;
щодо застосування українсько-британського договору про уникнення подвійного оподаткування.
щодо документів які необхідні для підтвердження статусу податкового резидента Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії та права товариствасамостійнозастосуватизвільненнявідоподаткуванняабозменшену ставку податку, передбаченувідповіднимміжнародним договором
Щодо питання, чи обов’язково отримувати реєстраційний номер облікової картки платника податків
Відповідно до п. 70.12 ст. 70 ПКУ реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі:
виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов’язані подавати інформацію про РНОКПП юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи (п.п. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70 ПКУ);
сплати фізичними особами податків і зборів(п.п. 70.12.5 п. 70.12 ст. 70 ПКУ).
Документи, пов’язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 ПКУ, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 ПКУ).
Відповідно до п. 70.5 ст. 70 ПКУ фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
Отже, фізична особа зобов'язана подавати інформацію про РНОКПП юридичним особам, що виплачують їм доходи.
Щодо порядку оподаткування послуги саунд - інжинірингу фізичній особі – нерезиденту
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, доходом з джерелом його походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, згідно з п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 якого передбачено, що платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п. 170.10 ст. 170 ПКУ, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів).
Відповідно до п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 ПКУ у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено ст. 165 ПКУ.
Разом з тим доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу встановлено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема:
суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п. 164.2.2 п. 164.2
ст. 164 ПКУ);
інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2
ст. 164 ПКУ).
Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичнихосіб та військовогозборудо бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 ПКУ, та ставку військового збору 1,5 відс., визначену в п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 168.1.1 п.168.1
ст. 168 ПКУ).
Враховуючи викладене, якщо юридичною особою - резидентом оплачуються послуги саунд - інжинірингу фізичній особі – нерезиденту, то вартість зазначених послуг включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Відповідно до положень п. 3.2 ст. 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Щодо застосування українсько-британського договору про уникнення подвійного оподаткування
Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна із змінами, внесеними до неї відповідним Протоколом, який ратифіковано Верховною Радою України 30.10.2019 (Закон України № 244-IX) і набрав чинності 05.12.2019 (далі – Конвенція), застосовуються до «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції) та поширюється на існуючі податки, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на доходи фізичних осіб»(ст. 2 Конвенції).
Для цілей Конвенції термін «особа» включає фізичну особу, компанію або будь-яке інше об’єднання осіб (п. 1 ст. 3 Конвенції). Статтею 4 Конвенції визначено критерії щодо визначення резиденції осіб, на яких поширюються її положення.
У контексті Конвенції оподаткування доходів фізичної особи - резидента України/Великобританії, який виконує роботу та/чи надає послуги певного характеру, за що отримує відповідний дохід (винагороду) із джерелом його походження з Великобританії/України, регулюються статтями, які стосуються оподаткування доходів від надання незалежних особистих (індивідуальних) послуг (ст. 14 Конвенції) та залежних особистих послуг – у зв’язку з роботою за наймом (ст. 15 Конвенції).
Так, ст. 14 (Незалежні особисті послуги) Конвенції передбачено:
«1. Доход, що одержується резидентом Договірної Держави за професійні послуги чи іншу діяльність незалежного характеру, оподатковується тільки в цій Державі, за винятком випадку, коли він володіє регулярно доступною постійною базою в другій Договірній Державі з метою проведення своєї діяльності. Якщо у нього є такапостійна база, доход можеоподатковуватисьудругійДержаві, але тількистосовно доходу, щоприписується до цієїпостійноїбази.
2. Термін «професійні послуги» включає, зокрема, незалежну наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку діяльність, так само, як і незалежну діяльність лікарів, адвокатів, інженерів, архітекторів, зубних лікарів і бухгалтерів».
Відповідно до п. 1 ст. 15 ( Залежні особисті послуги) Конвенції «з урахуванням положень статей 16, 18, 19 і 20 цієї Конвенції платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, що одержуються резидентом Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки у цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, то винагорода, одержана у зв’язку з цим, може оподатковуватися у цій другій Державі».
«Незалежно від положення пункту 1 цієї статті, винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо:
(a) одержувач знаходиться в другій Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183-х днів протягом будь-якого періоду, що складає дванадцять місяців; і
(b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Держави; і
(c) витрати по виплаті винагороди не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в другій Державі» (п. 2 ст. 15 Конвенції).
Таким чином, залежно від договірно-правових відносин, що пов’язують резидента Великобританії і резидента України, в межах яких здійснюється діяльність нерезидента з надання відповідних послуг (виконання певних робіт), така діяльність може кваліфікуватись як незалежна (з надання індивідуальних послуг професійного характеру), оподаткування якої регулюється положеннями
ст. 14 Конвенцій, чи як залежна (виконання роботи за наймом), яка оподатковується згідно з положеннями ст. 15 Конвенції.
Щодо документів які необхідні для підтвердження статусу податкового резидента Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії та права товариствасамостійнозастосуватизвільненнявідоподаткуванняабозменшену ставку податку, передбаченувідповіднимміжнародним договором
Відповідно до положень п. 103.2 ст. 103 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 ПКУ.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).
Водночас, п. 103.5 ст. 103 ПКУ визначено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 103.4 ст. 103 ПКУ доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10 ст. 103 ПКУ).
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |