Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.02.2021 р. № 486/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                               щодо оподаткування ПДВ операцій з передачі нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, та рухомого майна, що перебуває у заставі, для цілей погашення заборгованості у межах процедури санації у справі про банкрутство на підставі мирової угоди, а також можливості застосування до таких операцій режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного пунктом 46 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та, керуючись статтею 52  розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, відповідно до ухвали Господарського суду Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства (боржника).

Ухвалою Господарського суду Луганської області припинено ліквідаційну процедуру Товариства і введено процедуру санації Товариства (боржника).

У межах розгляду вказаної справи один з кредиторів (нерезидент) звернувся із грошовими вимогами до Товариства (боржника).

У рамках санації між кредиторами і Товариством (боржником) планується укладення мирової угоди, відповідно до якої очікується, що кредитор (нерезидент) як заставодержатель отримує від Товариства (боржника) у власність нерухоме майно, що перебуває в іпотеці, і рухоме майно, що перебуває у заставі, в якості погашення заборгованості. Підставою для реєстрації речових прав власності на таке майно має бути рішення господарського суду, яким буде затверджено мирову угоду. При цьому у зверненні не вказано, який суб’єкт господарювання є у розглянутій ситуації іпотекодержателем.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, встановлено Кодексом України з процедур банкрутства (далі – КУЗПБ). Умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника із вжиттям відповідних заходів визначено Законом України від 14 червня 2016 року № 1414-VIII «Про фінансову реструктуризацію» (далі – Закон № 1414).

Відповідно до пункту 1 статті 1 КУЗПБ:

боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав;

кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до ПКУ здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;

керуючий санацією - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених КУЗПБ, - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

Порядок введення процедури санації боржника та схвалення плану санації визначено статтею 50 КУЗПБ.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУЗПБ встановлено, що з дня введення в дію КУЗПБ подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень КУЗПБ незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію КУЗПБ перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України  від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон № 2343). Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до КУЗПБ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктами 5.1 і 5.2 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.  Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь−яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Пунктом 46 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначено, що тимчасово, до 01 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції платників податку - боржника та/або поручителя (майнового поручителя - заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із вказаним пунктом, платники податку - боржник та/або поручитель (майновий поручитель - заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ щодо нарахування податкових зобов'язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов'язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв'язку з таким постачанням.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо:

Щодо питань 1, 3 і 4 (у частині постачання (передачі) Товариством (боржником) нерухомого майна, що перебуває в іпотеці)

Наявної у зверненні інформації недостатньо для надання відповіді на порушені питання, а тому, у разі необхідності, пропонуємо повторно звернутися до контролюючого органу із відповідним зверненням, що міститиме детальний опис (у тому числі інформацію щодо суб’єкта господарювання, який є іпотекодержателем) та відповідні матеріали (у тому числі копії документів) щодо здійснених операцій.

Щодо питання 2   

Операція Товариства (боржника) з постачання (передачі) кредитору (нерезиденту) рухомого майна, що перебуває у нього у заставі, для цілей погашення заборгованості у межах процедури санації у справі про банкрутство на підставі мирової угоди є об’єктом оподаткування ПДВ.

Щодо питання 3

База оподаткування ПДВ за операціями з передачі рухомого майна, що перебуває у заставі, визначається за правилами, встановленими пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, а саме, виходячи з договірної вартості такого майна з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, яка при цьому не може бути нижче;

 ціни придбання (для придбаних товарів/послуг);

 звичайних цін (для самостійно виготовлених товарів/послуг);

 балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (для необоротних активів).

Щодо питання 4

Якщо постачання (передача) Товариством (боржником) рухомого майна, що перебуває у заставі, кредитору (нерезиденту) здійснюється виключно для цілей погашення заборгованості Товариством (боржником) перед кредитором (нерезидентом) та відповідно до плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації, то операції Товариства (боржника) з постачання такого майна кредитору (нерезиденту) підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 46 підрозділу 2  розділу ХХ ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).