Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.02.2021 р. № 489/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість послуг з організації та проведення переговорів, наданих нерезиденту, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) і в межах своїх повноважень повідомляє.

Як зазначено у зверненні, відповідно до укладеного із Замовником - нерезидентом договору Товариство за межами митної території України надає клієнтам Замовника – нерезидента послуги з організації та проведення переговорів між клієнтами Замовника – нерезидента та його потенційними замовниками туристичного продукту та/або окремих характерних та супутніх туристичних послуг (страхування, послуги з перевезення, розміщення, бронювання готельних номерів).

Замовник – нерезидент здійснює оплату отриманих послуг згідно з наданими Товариством рахунками.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Крім цього, місцем постачання послуг є місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів (підпункт 186.2.3 пункту 186.2 статті 186 Кодексу).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 Кодексу, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 Кодексу).

Якщо резидент - платник ПДВ надає послуги нерезиденту, зазначені у пункті 186.3 статті 186 Кодексу, то операція з постачання таких послуг не є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому отримувач послуг (нерезидент) зареєстрований як суб'єкт господарювання (у даному випадку територія, що знаходиться за межами митної території України).

Водночас операції з постачання Товариством - резидентом Замовнику - нерезиденту послуг із організації та проведення переговорів за межами митної території України не підпадають під перелік послуг, які зазначені у пункті 186.3 статті 186 Кодексу, а тому місце постачання цих послуг визначається відповідно до пункту 186.4 статті 186 Кодексу та є місцем реєстрації їх постачальника, тобто митна територія України.

Отже, операції з постачання таких послуг є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою
20 відсотків.

Разом з цим, інформації, викладеної у зверненні, недостатньо для надання більш ґрунтовної відповіді з порушеного питання, а тому, у разі необхідності, пропонуємо повторно звернутися до контролюючого органу із наданням детального опису та копій документів (у тому числі копії зазначеного у зверненні договору) щодо здійснюваних операцій.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.