Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.08.2017 р. № 1483/6/99-99-12-02-04-15/ІПК

Державна фіскальна служба України надає індивідуальну податкову консультацію з питань визнання податковим боргом заборгованості зі сплати частини чистого прибутку (доходу), яка відраховується до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, та повідомляє.

Відповідно до п. 17 частини 1 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України, належить, зокрема, частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (зі змінами) (далі - Порядок).

Відповідно до п. З Порядку частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі -Кодекс) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій, за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Податкове зобов’язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Статтями 8-10 Кодексу визначено виключний перелік встановлених в Україні загальнодержавних та місцевих податків і зборів, які регулюються Кодексом.

Водночас частина чистого прибутку (доходу) не є податковим платежем, який регулюється Кодексом, і визначається за результатами фінансово-господарської діяльності та розраховується за правилами бухгалтерського обліку.

З огляду на наведене відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за своєю правовою природою є платежем, який в обов’язковому порядку підлягає сплаті до бюджету, однак не є податковим (грошовим) зобов’язанням і, як наслідок - не є податковим боргом у визначенні Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.