Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.02.2021 р. № 498/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула лист Товариства щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з давальницькою сировиною та, з урахуванням висновків Державної митної служби, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює ввезення смоли ПВХ та пластифікатора в митному режимі переробки на митній території України. Продукт переробки, який складається із ввезеної сировини в митному режимі переробки на митній території України та сировини, придбаної на митній території України, реалізується на митній території України.

Відповідно до статті 147 Митного кодексу України (далі – МКУ) переробка на митній території України - це митний режим, згідно з яким іноземні товари піддаються у встановленому порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

Згідно із статтею 148 МКУ поміщення товарів у митний режим переробки на митній території здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами.

Для отримання дозволу митного органу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території України відповідно до вимог частини другої статті 149 МКУ разом із заявою власник товарів або уповноважена ним особа подає митному органу, зокрема, зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких зазначені в заявці товари були чи будуть ввезені на митну територію України, і які повинні містити відомості про обов’язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання;

технологічні схеми переробки (крім випадків ввезення товарів з метою ремонту, у тому числі модернізації, відновлення та регулювання), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки та процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території України, на продукти переробки, кількісні показники товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території України, та інших товарів, що витрачаються підприємством на здійснення операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі, а також відомості про найменування та кількість відходів переробки.

Відповідно до частин третьої – четвертої МКУ продукти переробки також можуть бути реалізовані підприємству, яке їх виготовило.

Відповідно до частини 4 статті 155 МКУ реалізація на митній території України продуктів переробки, виготовлених з товарів, власником яких є підприємство-резидент, якому митним органом надано дозвіл на їх переробку, здійснюється після поміщення зазначеним підприємством таких продуктів переробки в митний режим імпорту зі сплатою під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту, та із застосуванням до таких продуктів переробки встановлених відповідно до закону заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частин першої – другої статті 156 МКУ дозволяється ввезення товарів для переробки на митній території України з метою подальшого митного оформлення продуктів переробки для вільного обігу на цій території.

Товари можуть бути допущені до переробки для вільного обігу на митній території України за умови, що:

1. митний орган може впевнитися в тому, що продукти переробки були отримані саме з цих товарів;
2. товари після переробки не можуть бути економічно вигідно відновлені у первинному стані.

Відповідно до статті 154 МКУ під час реекспорту продуктів переробки вони підлягають декларуванню митним органам з поданням переліку українських товарів, витрачених під час здійснення операцій з переробки іноземних товарів, із зазначенням їх кількості та вартості.

Статтею 160 МКУ передбачено, що митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим.

Водночас переробка товарів для вільного обігу на митній території України завершується шляхом поміщення продуктів їх переробки у митний режим імпорту (частина третя статті 156 МКУ). Також, за рішенням декларанта (уповноваженої ним особи) допускається поміщення продуктів переробки в інші митні режими.

ПКУ для ввезення товарів у митному режимі переробки та вивезення виготовленої з них продукції у митному режимі реекспорту встановлені такі особливості оподаткування.

До операцій із ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 23 МКУ (пункт 206.12 статті 206 ПКУ).

При здійсненні на митній території України переробки товарів, ввезених у митному режимі переробки, використовуються товари/послуги, придбані на митній території України. Суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) у складі вартості таких товарів/послуг, включаються до складу податкового кредиту за умови включення вартості цих товарів (послуг) до складу вартості послуги з переробки та дотримання інших вимог ПКУ щодо формування та підтвердження податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 ПКУ).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПКУ.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 V ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон, встановлені розділом ІІІ МКУ і базуються на положенні статті Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, Угоди про застосування статті VІІ ГАТТ та є однаковими для всіх товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарі (стаття 52 МКУ).

Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих декларантом або уповноваженою ним особою документах усіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 54 МКУ).

З урахуванням викладеного вище, рішення щодо застосування режиму переробки на території України, а також щодо імпорту продуктів переробки, приймається митницею в кожному окремому випадку відповідно до поданих документів та особливостей здійснення таких операцій.

Водночас платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ у випадках використання таких продуктів переробки в неоподатковуваних операціях.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.