Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.02.2021 р. № 505/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула лист щодо оподаткування операцій з продажу товарів нижче собівартості, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),повідомляє.

Відповідно до інформації, наданої платником, Товариство закуповує товар у імпортера, а він в свою чергу придбає товар у нерезидента, ці юридичні особи пов’язані між собою. Господарські операції Товариства не підпадають під визначення  контрольованих (річний дохід від будь якої діяльності,
визначений за правилами бухгалтерського обліку, не перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік).

У зв’язку із зазначеним, у Товариства виникли питання:

чи відбувається донарахування податку на прибуток підприємств у випадку, якщо товар, куплений у пов’язаної особи продається нижче собівартості;

в якій графі додатку РІ  декларації з податку на прибуток підприємств відображається коригування податкових різниць;

які податкові наслідки виникають при продажу товару нижче собівартості.

Згідно з п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу. 

Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).

Крім цього слід зазначити, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом III та підрозділом 4 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу, об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Отже, формування доходів при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Коригування фінансового результату до оподаткування по операціях з продажу товарів за ціною нижче їх собівартості Кодексом не передбачено.

При цьому, відповідно до п.п. 140.5.5¹п. 140.5 ст. 140 Кодексуфінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь:

нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Водночас зазначаємо, що у зверненні міститься недостатньо інформації для підготовки повної відповіді на поставлені питання, зокрема, щодо статусу покупця товару (резидент/нерезидент).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.