Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.02.2021 р. № 520/ІПК/99-00-04-01-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), на звернення Підприємства щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), повідомляє.

Підприємство без надання підтверджуючих документів поінформувало, що є державним комерційним підприємством, не утримується за рахунок бюджетних коштів та є балансоутримувачем державного майна, власником якого є держава в особі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Підприємство запитує про виникнення у нього податкових зобов’язань з Податку.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр).

Речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, такі як право господарського відання та право оперативного управління, у тому числі підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі.

Отже, основною умовою для визнання об’єктом оподаткування Податком об’єкта нерухомості (житлової та/або нежитлової), є внесення відомостей щодо права власності на нього в Державний реєстр, відповідно суб’єкт господарювання, щодо якого як власника внесені відомості до Державного реєстру, є платником Податку.

Оскільки платниками Податку визначені власники об’єктів нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу), то у Підприємства не виникатимуть податкові зобов’язання з Податку в частині об’єктів нерухомості, які закріплені за ним на праві господарського відання або оперативного управління.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).