X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.02.2021 р. № 523/ІПК/99-00-04-01-03-06

Державна податкова служба України, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 07.08.2020 року у справі № 160/4708/20 та згідно зі зверненням Товариства, керуючись ст. 52, 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), надає податкову консультацію з питань оподаткування екологічним податком (далі – Податок).

Товариство повідомило, що згідно з Договором № 1299/45 від 08.01.2020 (далі – Договір) отримує від Виконавця послуги з прийому і тимчасової акумуляції шахтної води в ставку-накопичувачу балка Свистунова та проведення їх скидку в річку Інгулець (п.п. 1.1 п. 1 Договору).

Товариство запитує про підстави для застосування коефіцієнта 1 при розрахунку податкових зобов’язань з екологічного податку, що справляється за скиди забруднюючих речовин в річку Інгулець через ставок-накопичувач балки Свистунова (далі – Ставок).

Договором встановлено, що Товариство зберігає право власності на шахтну воду та несе повну відповідальність за якість води до моменту отримання послуги зі скиду такої води в річку Інгулець (п.п. 5.3 п. 5 Договору).

Шахтні води вміщують вид забруднюючих речовин, які у п. 245.1 ст. 245 Кодексу визначені як «завислі речовини», у кількості 0,1 відс. загального об’єму шахтних вод, що для мінеральних речовин пропорційно 100 см33 – 0,27 г/літр. Товариство зобов’язане вжити заходів щодо зменшення вмісту завислих речовин до 20 мг/л (підпунктами 4.2.3, 4.2.4 п.п. 4.2 п. 4 Договору) або майже в 10 разів. Осад у Ставку як різниця між масою завислих речовин, що перекачуються з шахтними водами в Ставок, та масою завислих речовин, що відкачуються зі Ставка в річку Інгулець, підлягає утилізації (захороненню) у спеціально відведеному місці та є об’єктом оподаткування Податком за розміщення відходів.

Перевищення концентрації забруднюючих речовин у шахтних водах, що скидаються у (річку Інгулець, визначено підставою для самостійного відшкодовування Товариством збитків, заподіяних довкіллю, відповідно до об’ємів скинутої води та концентрації забруднюючих речовин (п.п. 4.2.5 п.п. 4.2 п. 4 Договору). Товариство самостійно обчислює розмір плати на відшкодування збитків, заподіяних довкіллю, відповідно до об’ємів скинутої води та концентрації забруднюючих речовин (далі – Плата). При цьому порядок обчислення розміру Плати не відповідає порядку обчислення розміру податкових зобов’язань з Податку (п. 249.5 ст. 249 Кодексу), і внесення Плати не може вважатися виконанням податкових зобов’язань з Податку.

Оскільки нормами Водного кодексу України Ставок визначається, як технологічна водойма (штучно створена водойма спеціального технологічного призначення), то Товариство може застосовувати коефіцієнт 1 при розрахунку податкових зобов’язань з екологічного податку за обсяги скидів у річку Інгулець. Разом з тим, Товариство має визначити розмір податкового зобов’язання з Податку в частині маси осаду завислих речовин у Ставку або розмір компенсації Виконавцю суми податкового зобов’язання з Податку в частині маси осаду завислих речовин у Ставку, який підлягає утилізації (захороненню) у спеціально відведеному місці та є об’єктом оподаткування Податком за розміщення відходів.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.