X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.02.2021 р. № 524/ІПК/99-00-04-01-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), на звернення Підприємства щодо справляння екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі – Екологічний податок), повідомляє.

Підприємство без надання підтверджуючих документів повідомило, що після виконання інвентаризації отримало технічні паспорти та реєстрові картки об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів Підприємства.

Підприємство поінформувало, що тимчасово (до моменту використання на власних територіях та укладання договорів на купівлі-продажу) утримує (складує) на власних територіях відходи (шлам від промивки водопровідних очисних споруд (далі − Шлам), які утворились під час його господарської діяльності та на які отримано висновок спеціалізованої організації щодо класу небезпеки та можливості повторного використання. Також Підприємство має намір осад стічних вод з полів компостування (далі – Осад) передавати на платній основі власникам хвостосховищ для проведення рекультивації в рамках екологічних програм.

Підприємство запитує з якого моменту на такі відходи як Шлам та Осад поширюється дія п. 240.5 ст. 240 Кодексу.

Об’єктом та базою оподаткування Екологічним податком є, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п. 242.1 ст. 242 Кодексу).

Не є платниками Екологічного податку суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину (п. 240.5 ст. 240 Кодексу).

Відходи як вторинна сировина − відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні передумови (ст. 1 Закону України «Про відходи»).

Розміщення відходів − постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Зберігання відходів здійснюється відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують, зокрема, передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об’єкт зберігання відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об’єктів зберігання і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об’єктів (ст. 34 Закону України «Про відходи»).

Суб’єкти господарювання, у яких утворюється, розміщується, використовується, а також здійснюється поставка або продаж, зокрема, вторинної сировини, подають до органів статистики звіт за формою державного статистичного спостереження № 14-мтп «Звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва» (Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 14-мтп «Звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.10.2005 № 331, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.10.2005 за № 1280/11560).

Також суб’єкти господарювання мають забезпечити належний бухгалтерський облік операцій зі вторинною сировиною.

Таким чином, Підприємство, як суб’єкт господарювання, який розміщує на власних територіях (паспортизованих об’єктах) відходи, що за даними бухгалтерського обліку оприбутковуються як вторинна сировина, не є платниками Екологічного податку виключно за Шлам відповідно до п. 240.5 ст. 240 Кодексу.

Разом з тим, оскільки Підприємство не надало інформації щодо наявності у нього унормованих технологій та обладнання для перетворення Осаду в компост, то не вбачається підстав для виключення Підприємства з платників Податку за такі відходи як Осад.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.