Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.02.2021 р. № 531/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула зверненняПідприємства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Підприємство зазначає, що воно у своїй господарській діяльності виключно для власного споживання придбаває та використовує різні види пального, яке зберігається як у власних ємностях, так і в одноразовій або обмінній тарі (каністрах, балонах) виробника та/або постачальника пального. Зберігається таке пальне у місцях зберігання за місцезнаходженням структурних підрозділів Підприємства для можливості оперативного реагування у разі пошкодження теплових мереж та інших ремонтних робіт.

Внаслідок використання для зберігання пального одноразової та/або обмінної тари виробника та/або постачальника щомісячний об’єм ємностей для зберігання пального в місцях зберігання постійно змінюється (як зменшується, так і збільшується). Підприємство до моменту отримання не володіє інформацією, в яких саме за об’ємом одноразових та/або обмінних ємностях виробника та/або постачальника надійде пальне.

Отже, враховуючи зазначене Підприємство запитує:

1. Місткість яких резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, необхідно зазначати в заяві на придбання ліцензії на зберігання пального – власних чи з урахуванням одноразових та/або обмінних ємностей виробника та/або постачальника пального.
2. Чи необхідно вносити зміни до ліцензії і в які терміни у разі щомісячної зміни обсягу ємностей для зберігання пального внаслідок придбання пального в одноразових та/або обмінних ємностях для зберігання пального виробника та/або постачальника пального.
3. Чи необхідно вносити зміни до ліцензії і в які терміни у разі придбання додаткових власних ємностей для зберігання пального.
4. Чи передбачена відповідальність за недотримання термінів для внесення змін до ліцензії щодо зміни місткостей резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального.

До зазначених запитань.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481«Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»(далі – Закон № 481).

Згідно з абзацом п’ятдесят першим статті 1 Закону № 481 місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Відповідно до абзацу п’ятдесят п’ятого частини першої статті 1 Закону № 481 зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Частиною першою статті 15 Закону № 481 передбачено, що зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального відповідно (частина восьма статті 15Закону № 481).

Перелік документів необхідних для отримання ліцензій, розмір сплати визначено ст. 15 Закону №481.

Для отримання зокрема ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

-документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

-акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

-дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Крім цього, відповідно до Порядку ведення Реєстру, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891, визначено, що резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.

Таким чином, у заяві на отримання ліцензії на право зберігання пального(виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) суб’єкти господарювання зазначають про використання пального для потреб власного споживання чипереробки, загальну місткість резервуарів(від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці), що використовуються для зберігання пального та їх фактичне місцезнаходження, а у разі використання ємностей зазначається лише їх фактичне місцезнаходження.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (частина52статті 15 Закону 481).

Крім цього, підставою анулювання ліцензії є встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії (абз. 10 частини 50 статті 15 Закону № 481).

Відповідно до даних Інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС Підприємству видано ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Якщо Підприємство здійснює зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), йому необхідно отримати ліцензію на право зберігання пального на кожне місце зберігання, крім випадків передбачених Законом № 481 коли такі ліцензії не отримуються.

Отже,у разі збільшення кількості резервуарів для зберігання пальногоза адресою місця зберігання пального на яку Підприємство отримало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), йому необхідно подати заяву до органу, що видав відповідну ліцензію щодо її переоформлення, та вказати загальний об’єм резервуарів із урахуванням таких змін.

У разі придбання Підприємством додаткових ємностей для зберігання пального за адресою місця зберігання пального на яку Підприємство отримало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), не змінюються відомості зазначені у ліцензії, яка отримана на підставі заяви на право зберігання пального(виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), а тому відсутня  необхідність звертатись до органу, що видав ліцензії та переоформлювати їх.

У разізберігання пального без наявності ліцензії до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 500000 гривень (ст. 17 Закону 481).

Пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.