Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.02.2021 р. № 600/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації і повідомляє наступне.

Товариство повідомляє, що є платником акцизного податку, має зареєстровані акцизні склади та використовує пальне виключно для власного споживання і не здійснює його реалізацію третім особам.

Основним видом діяльності Товариства  є добування кам’яного вугілля – код 05.10.

Товариство для забезпечення діяльності використовує, у тому числі металеві діжки ємністю 200 літрів, каністри ємністю 20 літрів, балони для скрапленого газу ємністю 50 літрів та інші ємності, в яких розміщується пальне, що споживається Товариством.

При цьому Товариство використовує також власні багаторазового використання металеві діжки ємністю 200 літрів, каністри ємністю 20 літрів, балони для скрапленого газу ємністю 50 літрів, а не тільки ті, які надходять від постачальників разом з пальним.

Товариства запитує:

1. Чи відповідають металеві діжки  ємністю 200 літрів, каністри ємністю 20 літрів, балони для скрапленого газу ємністю 50 літрів, пальне в яких використовується Товариством виключно для власного споживання, як отримані від постачальників, так і власні терміну «споживча тара», тобто чи

застосовується для таких операцій абз. 3 пп. 230.1.2 п. 230.1  ст. 230 Кодексу щодо відсутності необхідності обладнання витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками?

2. Чи відповідають металеві діжки ємністю 200 літрів, каністри ємністю 20 літрів, балони для скрапленого газу ємністю 50 літрів пальне в яких використовується Товариством виключно для власного споживання, які отримані від постачальників, так і власні терміну «резервуар»?
3. Чи підлягають обладнанню приладами обліку (витратомірами-лічильниками, рівнемірами-лічильниками) металеві діжки ємністю 200 літрів, каністри ємністю 20 літрів, балони для скрапленого газу ємністю 50 літрів,які отримані від постачальників, так і власні?
4. Чи застосовується відповідальність, передбачена п. 128¹.1    ст. 128¹ Кодексу за необладнання Товариством приладами обліку (витратомірами-лічильниками, рівнемірами-лічильниками) металевих діжок ємністю 200 літрів, каністри ємністю 20 літрів, балони для скрапленого газу ємністю 50 літрів?
5. Чи підлягають відображенню обороти та залишки пального в металевих діжках ємністю 200 літрів, каністри ємністю 20 літрів, балони для скрапленого газу ємністю 50 літрів, пальне з яких використовується Товариством виключно для власного споживання в таблиці 6 (інформація про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в трубопроводах, тарі, балонах, упаковці, про  добовий обсяг отриманого пального та реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці за кодом товарної підкатегорії згідно з  УКТ ЗЕД на акцизному складі (літри, приведені до температури 15°С)) довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обліку (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального?

Щодо питань 1-3

Згідно з пп. 230.1.2 п. 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (далі -Кодексу) акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Не обладнують витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками акцизні склади, на яких здійснюється виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу.

Також не потрібно встановлювати витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками у приміщеннях або територіях, які не є акцизними складами:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 р. № 891,  резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.

Таким чином, не передбачено обладнання витратомірами-лічильниками та рівнемірами –лічильниками інших ємностей, дляяких не встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці, наприклад, металеві діжки ємністю 200 літрів, каністри ємністю 20 літрів, балони для скрапленого газу ємністю 50 літрів пальне.

Щодо питання 4

Відповіно до п. 128 ¹.1 ст. 128 ¹необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового.

Оскільки обладнанню витратомірами-лічильниками та рівнемірами – лічильниками підлягають резервуари,для яких встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці, розташовані на акцизних складах, то відповідальність за  не обладнання витратомірами-лічильниками та рівнемірами –лічильниками стосується саме таких резервуарів.

Щодо питання 5

Відповідно до п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Кодексу дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць формуються розпорядниками акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 15 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного місяця.

Форма довідки затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 «Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі» (далі – Наказ № 944). Згідно з п. 18 Структури Реєстру затвердженої Наказом № 944, реєстр містить інформацію щодообсягів залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, щодо добового обсягу отриманого та реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці за кодом товарної підкатегоріїзгідно з УКТ ЗЕД на акцизному складі (літри, приведені до температури 15° C), зокрема:

обсягу залишку пального на акцизному складі на початок доби;

обсягу залишку пального на акцизному складі на кінець доби;

добового обсягу отриманого пального на акцизний склад;

добового обсягу реалізованого пального з акцизного складу.

Враховуючи зазначене, відповідно до  п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Кодексу,

Товариство повинне подавати дані про фактичні залишки пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.