Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.02.2021 р. № 544/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення     щодо оподаткування операцій з закупівлі робіт у межах реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги, надіслане до ДПС листами ГУ ДПС у Закарпатській області, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є переможцем за тендером щодо закупівлі робіт: «Реконструкція будівель та споруд амфітеатру у місті по вул., будинок б/н».

Закупівля вказаних робіт здійснюється за кошти Гранту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) Європейського Союзу згідно із затвердженим бюджетом Грантового контракту у межах Проєкту відповідно до Рамкової Угоди між Урядом України та Комісією Європейських співтовариств від 12.12.2006 (далі – Рамкова угода), ратифікованої  Законом України від 03 вересня 2008 року № 360-VI.

При цьому проєкт МТД ЄС ГК зареєстровано Секретаріатом Кабінету Міністрів України за №.

Рамкова угода визначає деталізовані положення стосовно правил, що застосовуються до виконання заходів, повністю або частково фінансованих коштом Європейського Співтовариства (далі − Співтовариство), зокрема, стосовно обміну валют, сплати митних зборів і податків (пункт 1.2 статті 1 Рамкової угоди). Рамкова угода застосовується також до всіх заходів, фінансованих коштом Співтовариства, які за їхнім характером не охоплені окремою угодою про фінансування (пункт 1.3 статті 1 Рамкової угоди).

Статтею 3 Рамкової угоди визначено, що заходи, які фінансуються в цілому або частково коштом Співтовариства, не обкладаються податками, митними зборами або іншими стягненнями аналогічного характеру, зокрема:

будь-які товари, що імпортуються з метою реалізації заходів, фінансованих коштом Співтовариства, не обкладаються митними зборами та ввізним митом, податками та подібними виплатами аналогічного характеру, що стягуються Урядом, чи будь-яким його органом (пункт 3.1 статті 3 Рамкової угоди);

контракти, фінансовані коштом Співтовариства, не підлягають сплаті податку на додану вартість, гербового, реєстраційного або інших аналогічних зборів в Україні, незалежно від того, чи існують такі збори, чи повинні бути впроваджені, і незалежно від того, чи укладені ці контракти з особами з України чи інших країн (пункт 3.3 статті 3 Рамкової угоди).

у тих випадках, коли контракт стосується поставки товарів, що походять з України, контракт повинен бути укладений на підставі цін, без урахування податку на додану вартість.

Термін «заходи», застосований у пункті 1.3 статті 1 Рамкової угоди, означає заходи, що попередньо погоджені з Урядом України та підпадають під дію регламентів, зазначених у преамбулі Рамкової угоди.

Термін «товар» слід розуміти як будь-який продукт, послугу і/або права, які підлягають продажу (пункт 3.4 статті 3 Рамкової угоди).

Термін «контракт», застосований у пунктах 3.2 - 3.7 статті 3 Рамкової угоди, означає письмовий договір між Комісією Співтовариств та юридичною або фізичною особою, укладений з метою виконання проекту (програми) зовнішньої допомоги, що фінансується Співтовариством.

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність» грант – це фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі державою, юридичними, фізичними особами, у тому числі іноземними, та (або) міжнародними організаціями для розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема на оплату праці наукових (науково-педагогічних) працівників у рамках їх виконання, за напрямами і на умовах, визначених надавачами гранту.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної і реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема, операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Порядок отримання права на звільнення від оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються в рамках проектів міжнародної технічної допомоги, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ визначено на митній території України, а не операції із отримання грошових коштів (у тому числі у вигляді грантів).

У разі дотримання вимог, передбачених нормами Рамкової угоди, ПКУ та положеннями Порядку № 153, операції Товариства з постачання зазначених у зверненні послуг (робіт), що здійснюються у рамках проєкту МТД та у межах затвердженого плану закупівлі товарів, робіт і послуг, оплата яких відбувається за рахунок МТД (у тому числі, отриманої у вигляді грантів), звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом 112.8.2 пункту 112.8 статті 112 розділу ІІ ПКУ вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного ПКУ (пункт 53.1 статті 53 розділу ІІ ПКУ).

Пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.