Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.02.2021 р. № 565/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою – підприємцем і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків, що планує укласти договір про організацію
переказу грошових коштів з використанням електронних способів обробки платежів за реалізовані  фізичною особою – підприємцем послуги в мережі Інтернет, просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань визначення доходу фізичної особи – підприємця та укладення договорів з банком та іншими фінансовими установами, які передбачають утримання винагороди з виручки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги).

Відповідно до ст. 3 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджено постановою Правління Національного банку України
від 21 січня 2004 року № 22).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Кодексу.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує
1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу).

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп визначено ст. 292 Кодексу.

Пунктом 292.1 ст. 292 Кодексу встановлено, що доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною
особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також
доходи,  отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відповідно до п. 292.6 ст. 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Пунктом 292.11 ст. 292 Кодексу визначено суми коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.

Враховуючи вищенаведене, при здійсненні розрахунків за товари (послуги) доходом в грошовій формі фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування вважається сума, що надійшла на поточний рахунок.

При цьому датою отримання доходів є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку.

Якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) з суми виручки фінансовою установою утримується комісійна винагорода за надані послуги з переказу коштів, то доходом в грошовій формі фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування є повна сума виручки (з врахуванням комісії, утриманої фінансовою установою).

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» від 12.07.2001 N 2664-III (далі - Закон № 2664) і регулюються Національним банком України.

З питання заключення договорів з банком та іншими фінансовими установами, які передбачають утримання винагороди з виручки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) ви можете звернутися до Національного банку України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.