Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.02.2021 р. № 569/ІПК/99-00-04-01-03-06

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо земельного податку (далі – Податок), керуючись  ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що перебуває на спрощеній системи оподаткування, є власником об’єктів нерухомого майна у багатоквартирному будинку та у нежитлових будівлях, розташованих на земельних ділянках, права власності та користування щодо яких Товариством не оформлені.

У зверненні відсутня інформація щодо суб’єктів, які є власником/балансоутримувачем або здійснюють управління таким багатоквартирним будинком.

Товариство запитує про порядок обчислення податкових зобов’язань з Податку за вказані земельні ділянки.

Відповідно до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», які набрали чинності з 01.07.2020, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).

Отже, оскільки Товариство надає нежитлові приміщення у оренду, то втрачає право на користування преференцією згідно з до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу щодо сплати Податку.

Кодекс визначає, що Податок є однією з форм плати за землю та справляється із власників та постійних користувачів земельних ділянок (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Іншою формою плати за землю є орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Обов’язок з декларування плати за землю (у формі Податку або орендної плати за землі державної та комунальної власності) виникає у власників земельних ділянок та/або користувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п.287.1 ст. 287 Кодексу).

Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з плати за землю після належного оформлення прав власності або користування земельною ділянкою, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602.

Що стосується особи, яка володіє нерухомим майном у багатоквартирному будинку, то права на земельну ділянку під багатоквартирним будинком та прибудинкову територію виникають у всіх співвласників (власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим багатоквартирним будинком та відповідну прибудинкову територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. Тому, безпосереднім платником земельного податку в цьому випадку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (зокрема, установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.

Таким чином у Товариства не виникає обов’язок з декларування Податку за земельну ділянку, правовстановлюючі документи на яку у Товариства відсутні.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Товариство не повідомило, чи сформовано земельну ділянку під будинком як об’єкт цивільних прав. У разі наявності сформованої земельної ділянки кожний співвласник будинку може звернутися до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно для оформлення прав на свою частину земельної ділянки.    

 Разом з цим, Товариство, яке володіє частиною майна у будинку (у т.ч. багатоквартирному), свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі має реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через особу, яка має відповідні права (власності або користування) на земельну ділянку, на якій розташований будинок, та здійснила реєстрацію цих прав.

У разі оформлення Товариством відповідного права на земельну ділянку під об’єктом нерухомого майна, у нього виникнуть обов’язки по нарахуванню податкового зобов’язання та подання податкової декларації з Податку.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).