Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.02.2021 р. № 641/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення …щодо витрат господарської діяльності юридичної особи на проведення тестування на COVID-19 з метою профілактики захворювання та запобігання розповсюдження хвороби в трудовому колективіта в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, ст. 165 якого визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків та виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю, за рахунок коштів роботодавця за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я медичне обслуговування – це діяльність закладів охорони здоров'я та фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров'я, що не обов'язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов'язана з її наданням.

Медична допомога – це діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які, зокрема згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню).

Враховуючи викладене, вартість послуг з медичного обслуговування у вигляді проведення тестів з метою профілактики захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, що надаються медичним закладом на підставі укладеного договору про медичне обслуговування, фізичній особі (працівнику) за рахунок коштів роботодавця, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умови дотримання вимог, визначених п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі – Податковий розрахунок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4. У Податковому розрахунку зазначені доходи відображаються під ознакою «143»допомога на лікування та медичне обслуговування.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено базу нарахування єдиного внеску.

Згідноізчастиноюп’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдинийвнесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеноїст. 7 Закону № 2464 базинарахуванняєдиноговнеску.

Переліквидіввиплат, щоздійснюються за рахуноккоштівроботодавців, на які не нараховуєтьсяєдинийвнесок на загальнообов’язковедержавнесоціальнестрахування, затвердженопостановоюКабінетомМіністрів України від 22.12.2010№ 1170, згідно з п. 13розділуІІ якогоєдинийвнесок не нараховується на витрати на оплату послуг з лікуванняпрацівників, якібулинаданіустановамиохорониздоров’я.

Отже, кошти юридичної особи, що спрямовуються закладу охорони здоров’я за медичне обслуговування працівників цієї юридичної особи, не є базою нарахування єдиного внеску.

Підпунктом «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу).

Водночас п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 розділу VКодексу визначено, що операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ, крім послуг, перерахованих в абзацах «а» – «о» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 розділу V Кодексу.

Перелік закладів охорони здоров’я затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад, посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою, посад професіоналів у галузі охорони здоров’я та посад фахівців у галузі охорони здоров'я у закладах охорони здоров'я», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180.

Таким чином, послуги з охорони здоров’я, які надаються закладами охорони здоров’я та реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю за наявності спеціального дозволу (ліцензії) на проведення відповідних видів послуг з охорони здоров’я звільняються від оподаткування ПДВ за умови, що такі операції не перелічені в абзацах «а» – «о» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 розділу VКодексу.

Враховуючи те, що зазначені у зверненні послуги з тестування на виявлення захворювання COVID – 19 у переліку виключень від звільнення від оподаткування ПДВ, наведених в абзацах «а» – «о» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 розділу VКодексу, не містяться, тому операції з постачання таких послуг закладом охорони здоров’я звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до вищезазначеної норми Кодексу.

Податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 розділу VКодексу нараховуються платником податку у випадку, якщо придбані з ПДВ/споруджені товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності такого платника податку (зокрема, у звільнених від оподаткування ПДВ операціях). Тобто, податкові зобов’язання з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу VКодексу не нараховуються, якщо при придбанні товарів/послуг сума ПДВ не нараховувалася  (не сплачувалася).

Отже, товариство, яке здійснює придбання  у закладу охорони здоров’я звільнених від оподаткування ПДВ послуг з медичного обслуговування (тестування працівників на виявлення захворювання COVID – 19), норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ до таких операцій не застосовує.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розділу ІІІ Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат за медичне обслуговування працівників для проходження тестування з виявлення захворювання COVID – 19.

Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, з питання формування витрат у бухгалтерському обліку за медичне обслуговування працівників для проходження тестування з виявлення захворювання COVID – 19 доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.