Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.02.2021 р. № 647/ІПК/99-00-21-02-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо заповнення додатку ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Банк здійснює відкриття та обслуговування рахунків клієнтів, в тому числі, рахунків клієнтів юридичних осіб-нерезидентів та може здійснювати інші операції з нерезидентами. Відповідно до діючих тарифів та договорів з клієнтами, Банк, серед іншого, може нараховувати та виплачувати нерезидентам доходи з джерелом їх походження з України, що визначені у підпункті 14.1.54 статті 14 Кодексу. Відповідно до підпунктів 141.4.2–141.4.3  статті 141 Кодексу, Банк має утримувати податок з таких доходів та здійснювати відображення таких операцій в додатку ПН до декларації – інформацію щодо суми утриманого податку, ставки податку та найменування нерезидента, якому здійснюється виплата доходів та країну його резиденції.

З набранням чинності Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ”Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві”, до Банку звернувся потенційний клієнт-нерезидент, який під час проходження процедури попередньої верифікації клієнта зазначив, що він бажає скористатися положеннями пункту 103.2 статті 103 Кодексу та застосувати під час виплати Банком доходу положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний(фактичний) отримувач (власник) такого доходу, а не положення міжнародного договору з країною, резидентом якої є такий Отримувач, попередньо надавши документи, передбачені абзацами ”а” та ”б” пункту 103.2 статті 103 Кодексу.

Враховуючи викладене, Банк просить надати відповідь на питання щодо зазначення:

• у рядках ”Повне найменування нерезидента”, ”Місцезнаходження нерезидента”, ”Код нерезидента в країні резиденції”, ”Назва країни резиденції” нерезидента”, ”Назва країни резиденції нерезидента” – зазначаються дані про Отримувача коштів, на рахунок якого здійснюється перерахування доходів з джерелом походження з України;
• у колонці 5, таблиці 1 ”Ставка податку (%) згідно з міжнародним договором” – зазначається ставка податку, що передбачена положеннями міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними пунктом 141.4 статті 141 Кодексу.

Відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу Резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Пунктом 103.9 статті 103 розділу III Кодексу передбачено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 103.2 статті 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосовувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Якщо нерезидент - безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, під час виплати такого доходу застосовуються положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу. У випадку, передбаченому цим абзацом, обов'язок доведення того, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу покладається на такого нерезидента або на нерезидента, який звертається із заявою до контролюючого органу про повернення зайво утриманого податку (пункт 103.3 статті 103 Кодексу).

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа (довідки), який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 статті 103 Кодексу.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена згідно з законодавством України.

Під час подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року№ 897 зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1415/27860 зі змінами та доповненнями (далі - Декларація), платникам податку на прибуток підприємств необхідно заповнити всі графи додатка ПН до Декларації.

В додатку ПН до Декларації зазначаються дані щодо нерезидента відповідно до контракту/договору,зокрема, повне найменування нерезидента, місце знаходження нерезидента, код нерезидента в країні резиденції, назва країни резиденції нерезидента, код країни резиденції.

У колонці 5 таблиці  1 ”Ставка податку (%) згідно з міжнародним договором” зазначається ставка податку, яка передбачена у міжнародному договорі України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу, - за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа (довідки), який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 статті 103 кодексу.

Крім того, нормами пункту 46.4 статті 46 Кодексу передбачено, що у разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.