Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.02.2021 р. № 663/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій банку з постачання майна (житлової нерухомості), набутого у власність від фізичної особи, яка не зареєстрована як платник ПДВ, внаслідок звернення на нього стягнення, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як вбачається із звернення, у Товариства виникло питання щодо правомірності застосування окремих норм ПКУ при здійсненні операцій банку з постачання майна (житлової нерухомості), набутого у власність від фізичної особи, яка не зареєстрована як платник ПДВ, внаслідок звернення на нього стягнення.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Відповідно до статті 572 ЦКУ, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Статтею 190 ЦКУ визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Підпунктом 14.1.105 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що термін «майно» вживається у значенні, наведеному в ЦКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору).

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Під продажем (реалізацією) товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункти 14.1.191 і 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання житла визначено підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197  розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

У цьому підпункті перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання майна (у тому числі житла), набутого у власність від фізичної особи, яка не зареєстрована як платник ПДВ, внаслідок звернення на нього стягнення, визначено пунктом 189.15 статті 189 та пунктом 197.12 статті 197 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 189.15 статті 189 розділу V ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 197.12 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

Звільняються від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).

Слід зазначити, що виходячи із основних правил правозастосування спеціальна норма нормативно-правового акту має перевагу (пріоритет) над загальною нормою такого акту, оскільки спеціальною нормою законотворці намагаються деталізувати особливості, обставини і розширити сутність, які не було враховано у загальній нормі.   

У порівнянні з нормами підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197  розділу V ПКУ, які регулюють оподаткування ПДВ операцій з постачання житла,  норми пункту 189.15 статті 189 та  пункту 197.12 статті 197 розділу V ПКУ, які регулюють оподаткування ПДВ, зокрема операцій з постачання майна (у тому числі житла), набутого у власність від фізичної особи, яка не зареєстрована як платник ПДВ, внаслідок звернення на нього стягнення, підпадають під статус спеціальних норм, оскільки містять особливі (деталізовані) правила визначення бази оподаткування ПДВ і вартості майна (у тому числі житла) для таких операцій, а також розповсюджуються лише на окрему категорію платників ПДВ (банків і фінансових установ), які здійснюють такі операції.

Таким чином, при здійсненні операцій з постачання майна (у тому числі житла), набутого у власність від фізичної особи, яка не зареєстрована як платник ПДВ, внаслідок звернення на нього стягнення, банкам і фінансовим установам необхідно керуватися нормами пункту 189.15 статті 189 та   пункту 197.12 статті 197 розділу V ПКУ, зокрема, банк або фінансова установа зобов’язані:

 до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі пункту 197.12 статті 197 розділу V ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування ПДВ операцією;

нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

 

Згідно з підпунктом 112.8.2 пункту 112.8 статті 112 розділу ІІ Кодексу вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного Кодексом (пункт 53.1 статті 53 розділу ІІ Кодексу).

Пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.