Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.02.2021 р. № 683/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається згідно з нормами Кодексу, які діяли у 2020 році.

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи повідомив у своєму зверненні, що здійснює діяльність за договором субкомісії.

Платник податків просить надати індивідувальну податкову консультацію з питання: яка саме сума вважається доходом  фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої, отриманої на підставі договору субкомісії

Особливості укладання договору комісії визначено главою 69 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну
(ст. 1012 ЦКУ).

Частиною першою ст. 1013 ЦКУ передбачено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорікомісії.

Згідно ст. 1015 ЦКУ за згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом.

За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно до ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності

Пунктом 292.4 ст. 292 ПКУ визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ(п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Відповідно до п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої - третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 (далі – Порядок № 579).

У графах 2 - 6 книги обліку доходів (обліку доходів та витрат) (далі – Книга) щоденно відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до п. 293.2 та п.п. 2
п. 293.3 ст. 293 ПКУ, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі (п. 6 Порядку № 579).

При цьому у графі 2 Книги зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги, а у графі 3 – сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати (п. 6 Порядку № 579).

Уграфі 3 Книги вказується сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати (п. 6 Порядку № 579).

Пунктом 5 Порядку № 579 визначено, що записи у Книгах виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Дані Книг використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Отже, з метою визначення граничного обсягу доходу, перевищенняякого є обов'язковоюумовою для застосуваннязазначеноюкатегорієюплатниківреєстраторіврозрахунковихоперацій, фізична особа –підприємець–платникєдиногоподатку, яка здійснюєдіяльність за договором субкомісіїзобов'язанавраховувати весь обсяг доходу, отриманий за таким договором як у готівковій, так і безготівковійформі, відповідно до даних, якімаютьвідображатися у графі 2 Книги. Водночас у податковійдеклараціїплатникєдиногоподаткузазначає суму отриманоївинагородисубкомісіонера.

Щодо застосування реєстратора розрахункових операцій платниками єдиного податку третьої групи у разі перевищення доходу 1000000 грн. протягом календарного року

Правовідносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій регулюються Кодексом та Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Законом № 265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Кодексу.

Відповідно до п. 296.10 п. 296 Кодексу реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Норма, передбачена п. 61 підрозділу 10 Кодексу щодо можливості незастосування реєстраторів розрахункових операційплатниками єдиного податку другої –четвертої групи(фізичними особами – підприємцями) у разі не перевищення ними обсягу доходу 1000000 грн. протягом календарного року, має визначений період часу, а саме до 01.01.2021.

Оскільки відповідно до Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших Законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» у п. 61 підрозділу 10 Кодексу цифри і слова «1 квітня2021 року» замінено цифрами і словами «1 січня 2022року»; цифри і слово «1000000 гривень» замінити словами і цифрами «обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року», то до 01.01.2021 року діє норма щодо не перевищення обсягу доходу у 1000000 грн., а з 01.01.2021 року обсяг доходу не має перевищувати 220 розмірів мінімальних заробітних плат встановлених на 2021 рік.

Враховуючи зазначене, якщо обсяг доходу за 2020 рік фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої – четвертої груп  перевищив 1000000 грн., то такий платник податку має застосовувати  реєстратори розрахункових операцій в обов’язковому порядку, відповідно до норм Кодексу.

Згідно з п.52.2. ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.