Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.02.2021 р. № 690/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення   щодо надання податкової консультації стосовно застосування реєстратора розрахункових операцій,що надійшло з та в порядку статті 52 Податкового кодексу України повідомляє.

Підприємець здійснює виробництво та реалізацію спіднього та іншого верхнього одягу наступним чином, згідно заявки покупця здійснюється формування замовлення, далі, замовлення передається транспортній компанії (Нова пошта або Укрпошта), яка здійснює доставку покупцю. У відділенні транспортної компанії покупець отримує товар та здійснює його оплату транспортній компанії готівкою в касу або карткою через платіжний термінал. Потім кошти за товар, за мінусом комісії, транспортна компанія здійснює перерахування на розрахунковий рахунок продавця.

Підприємець просить надати роз’яснення з наступних питань:

- чи необхідно застосовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) при передачі товару транспортній компанії, чи є дана господарська операція розрахунковою в розумінні положень статей 2,3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР?

- чи необхідно застосовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) при отриманні товару покупцем в транспортній компанії, чи є дана господарська операція розрахунковою в розумінні положень статей 2,3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР?

- чи необхідно застосовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) при отриманні коштів від транспортної компанії, чи є дана господарська операція розрахунковою в розумінні положень статей 2, 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР?

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Розрахункова операція в розумінні Закону № 265 є - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Пунктом 61 підрозділу 10 інших перехідних положень розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Закон України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електрону комерцію» (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції, без врахування вимог Податкового законодавства, яке розповсюджує свою дію на всі види підприємницької діяльності.

Згідно підпункту 15 пункту 1 статті 3 Закону №675, суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону №675, розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Згідно з пунктом 1 розділу VII Положення про порядок емiсiї електронних платіжних засобів i здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення №705), документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань (пункт 5 розділу VII Положення №705).

Разом з цим, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 №57-0007/62082), квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою електронних платіжних засобів, не є розрахунковим документом у розумінні Закону №265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя електронних платіжних засобів.

З урахуванням викладеного повідомляємо, що обов’язок застосовувати РРО платником єдиного податкудругої - четвертої груп виникає у разі перевищення таким платником в календарному році обсягу доходу встановленого Кодексом.

При здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) РРО може не застосовуватись.

Якщо доставка товару здійснюється транспортною компанією (Нова пошта або Укрпошта) за умови післяплати, то в момент отримання товару у відділенні транспортної компаніїпокупець вносить кошти (готівкою або із застосуванням платіжних карток)для перерахування на банківський рахунок продавця. Чек РРО як відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язана видавати транспортна компанія (Нова пошта або Укрпошта). Документом, що свідчить про отримання того або іншого товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена суб’єктом господарювання (продавцем) у посилку.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.