Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У РІВНЕНЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.02.2021 р. № 705/ІПК/17-00-18-03-06

Головне управління ДПС у Рівненській області розглянуло звернення щодо оподаткування ПДВ операції Товариства з передачі оператору газорозподільної системи на умовах господарського відання складових газорозподільної системи, власником яких є Товариство, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є власником складових газорозподільної системи. 

При цьому у зверненні порушуються питання щодо оподаткування ПДВ операцій:

- по передачі складових газорозподільної системи оператору  газорозподільної системи на умовах господарського відання за результатами укладання договору згідно пункту 2 глави 1 розділу ІІІ  Кодексу газорозподільної системи;

- по користуванню складовими газорозподільної системи оператором  газорозподільної системи на умовах господарського відання за результатами укладання договору згідно пункту 2 глави 1 розділу ІІІ  Кодексу газорозподільної системи.

Правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, а також взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, визначено Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,             від 30 вересня 2015 року № 2494, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824 (далі – КГС).

Відповідно до пунктів 1 і 2 глави 1 розділу ІІІ КГС експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно оператори газорозподільної системи (далі – Оператори ГРМ).

Власники газової мережі, яка згідно з розділом II КГС кваліфікується як газорозподільна система (крім газорозподільної системи, що відноситься до державного майна), що не є Операторами ГРМ, та Оператор ГРМ, до мереж якого підключені належні власникам газорозподільні системи (або на території ліцензованої діяльності якого знаходяться споживачі, підключені до цих газорозподільних систем), зобов'язані укласти договір про експлуатацію таких газорозподільних систем, або договір господарського відання чи користування з передачею газорозподільних систем на баланс Оператору ГРМ, або оформити передачу належних власникам газорозподільних систем у власність зазначеному Оператору ГРМ (у тому числі шляхом купівлі-продажу).

Договори експлуатації, господарського відання та користування укладаються за формами, визначеними у додатках 3 - 5 КГС (крім газових мереж, що є державним майном).

Умовами договору на господарське відання складовими газорозподільної системи (додаток 4 КГС) передбачено, що:

укладання такого договору не змінює право власності на майно, надане Оператору ГРМ на праві господарського відання;

передане на праві господарського відання майно зараховується на баланс Оператора ГРМ;

право власності на майно, передане за таким договором, належить його власнику;

повернення майна власнику відбувається після закінчення строку дії договору з підписанням відповідного акта приймання-передачі.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Правові основи укладення договору позички визначено главою 60 ЦКУ.

Безоплатна передача однією стороною речі (майна) для користування протягом встановленого строку другій стороні здійснюється на підставі договору позички.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

До договору позички застосовуються положення глави 58 ЦКУ, якою визначено загальні положення про найм (оренду).

Відповідно до статті 134 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГКУ.

Стаття 136 ГКУ передбачає, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених ГКУ та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Для цілей оподаткування податками, зборами і обов’язковими платежами відповідно до підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ лізингова (орендна) операція – це господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

При цьому, відповідно до підпункту "в" підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ під постачанням послуг також розуміється постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ встановлено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ і зазначених вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо, що операція Товариства з передачі оператору ГРМ на умовах господарського відання складових газорозподільної системи, власником яких є Товариство, не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ.

Водночас операція з постачання послуг із оренди (користування) складових газорозподільної системи (надання Товариством у користування оператору ГРМ на умовах господарського віддання складових газорозподільної системи, власником яких є Товариство) є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 відсотків. База оподаткування за такою операцією визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.

 Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).