Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.02.2021 р. № 713/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення   щодо застосування положень пункту 74 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), надіслане до ДПС листом ГУ ДПС у Львівській області, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, основним видом діяльності Товариства є надання послуг санаторно – курортного лікування. Послуги санаторно – курортного лікування, які надає Товариство, включають послуги з тимчасового розміщування (проживання), забезпечення харчуванням та медичним обслуговуванням.

Послуги з санаторно – курортного лікування надаються на базі двох санаторно – курортних закладів, які функціонують як відокремлені підрозділи. Санаторії пройшли державну акредитацію як заклади охорони здоров’я, що підтверджується акредитаційними сертифікатами МОЗ України.

Товариство, поряд з основним видом своєї діяльності, окремо надає послуги з тимчасового розміщування (проживання), як з харчуванням (сніданок, повний пансіон), так і без харчування.

При цьому послуги з тимчасового розміщування (проживання), які надаються санаторіями, сертифіковані в державній системі сертифікації за класом 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010, а послуги харчування (діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування за класом 56.10 група 56 КВЕД ДК 009:2010).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму визначено Законом України                 від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР «Про туризм» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 324). Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 із змінами і доповненнями (далі – Правила № 19).

Згідно зі статтею 1 Закону № 324 та Правилами № 19:

готель – це підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається із шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов'язковим обслуговуванням;

аналогічні засоби розміщення – це підприємства будь-якої організаційно-правової форми власності, що складаються з номерів і надають обмежені готельні послуги, включно з щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів.

готельна послуга – дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю;

основні послуги – обсяг послуг готелю (проживання, харчування тощо), що включається до ціни номера (місця) і надається споживачу згідно з укладеним договором;

додаткові послуги – обсяг послуг, що не належать до основних послуг готелю, замовляються та сплачуються споживачем додатково за окремим договором.

Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (з урахуванням внесених до нього змін та доповнень) (далі – ДК 009:2010), відносить до класу 55.10 групи 55 КВЕД діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

Згідно з ДК 009:2010 та з урахуванням Методологічних основ та пояснень до позиції Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 (з урахуванням внесених змін та доповнень), такий клас включає надання місць для переважно короткострокового проживання гостей і відвідувачів зазвичай на добовій або тижневій основі. Ця діяльність охоплює надання упорядженого житла в гостьових кімнатах або номерах «люкс». Послуги охоплюють щоденне прибирання та заміну постільної білизни. Також можливе надання широкого переліку додаткових послуг, таких як забезпечення харчуванням і напоями, паркування, послуги пралень, басейнів і тренажерних залів, місць для відпочинку та розваг, а також конференц-залів і місць для проведення нарад.

Такий клас охоплює діяльність з розміщування у:

готелях;

курортних готелях;

готелях класу «люкс»;

мотелях.

Такий клас не охоплює надання в оренду будинків, упоряджених або неупоряджених квартир чи апартаментів для постійного проживання зазвичай на місячний або річний термін.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 193.1 статті 193 розділу V та пункту 74 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 01 січня 2023 року, операції з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків.

Норми пункту 74 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 1 січня 2021 року.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Застосування ставки податку у розмірі 7 % передбачається підпунктом «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V та пунктом 74 підрозділу 2 розділу XX ПКУ до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010). Застосування вказаної ставки податку до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) іншими суб’єктами господарювання нормами ПКУ не передбачено.

Виходячи із інформації, наведеної у зверненні, основним видом діяльності Товариства є надання послуг санаторно-курортного лікування в закладах, які функціонують як відокремлені підрозділи Товариства, що пройшли державну акредитацію як заклади охорони здоров’я з присвоєнням вищої акредитаційної категорії, що підтверджуються акредитаційними сертифікатами Міністерства охорони здоров’я України.

Водночас у зверненні не зазначено, що Товариство має статус готелю чи подібного засобу тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010).

Щодо питання 2

Якщо постачальник послуг із тимчасового розміщування (проживання) має статус готелю або подібного засобу тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), то операції з постачання таких послуг (у тому числі з урахуванням харчування за умови, що таке харчування є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання) та його вартість включається до складу вартості таких послуг) оподатковуються ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків.

При цьому, якщо харчування не є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання), то постачання такого харчування клієнту розглядається як окрема операція, яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Разом з цим інформуємо, що з метою підтвердження правомірності присвоєння постачальнику послуг статусу готелю або подібного засобу тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010) та включення вартості харчування, що надаються постачальником, до вартості послуг із тимчасового розміщування (проживання) ДПС рекомендує звернутися до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та/або Державного агентства розвитку туризму України.

В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.

Згідно з підпунктом 112.8.2 пункту 112.8 статті 112 розділу ІІ ПКУ вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного ПКУ (пункт 53.1 статті 53 розділу ІІ ПКУ).

Пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.