Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.02.2021 р. № 717/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що планує протягом сезону продажів у 2021 році запровадити для своїх клієнтів програму лояльності (акцію), а саме надання подарунків у випадку досягнення покупцями певного обсягу поставки продукції Товариства, за придбання певної категорії продукції тощо.

Серед інших подарунків за акцією Товариство планує запровадити подарунки у вигляді паливних карток чи талонів (смарт-карток) однієї з мереж автозаправних комплексів, при цьому, як зазначено у запиті Товариство не здійснює та не здійснюватиме фізичної передачі (відвантаження) пального учасникам акції, в тому числі не здійснює виробництво, оброблення, змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання та реалізацію пального.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Чи вважатиметься Товариство розпорядником акцизного складу і відповідно, чи повинно Товариство реєструвати акцизний склад якщо підприємство реалізує (передає) лише картки чи талони, та не здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-ророзвантаження, зберігання, реалізація пального на акцизному складі та не має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відноситься до акцизного складу?
2. Чи належить операція з реалізації (передачі) паливних карток та талонів на пальне, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, до операцій з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?
3. Чи підпадатиме господарська діяльність, яку здійснює Товариство в частині видачі реалізації (передачі) карток чи талонів на пальне обов’язковому ліцензуванню згідно Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»?
4. Чи зобов’язане Товариство виписувати акцизну накладну на операції з реалізації (передачі) пального за допомогою паливних карт, талонів та смарт-карток?

До зазначених запитань.

Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України,
Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України,
Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політикивід 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 (далі –Інструкція).

Відповідно до п. 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є, зокрема, але не виключно, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно з п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Отже, у випадку, якщо Товариство не здійснює та не буде здійснювати операції, які в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є реалізацією пального (операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального), відповідно воно не є платником акцизного податку з реалізації пального, тому обов’язок реєструватись згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку з реалізації пального, та складати акцизну накладну у Товариства відсутній.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року№ 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481:

оптова торгівля пальним –це діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

роздрібна торгівля пальним – це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Згідно зі ст. 15 Закону № 481:

оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Отже, якщо Товариствопланує здійснювати лише операції з придбання та реалізації пального з використанням карток та/або талонів на пальне за якими пальне отримується в пунктах реалізації, що належить іншим суб’єктам господарювання без фізичної передачі (відпуску, відвантаження пального) і не є розпорядником акцизного складу, акцизного складу пересувного,тоТовариству не потрібно реєструвати акцизний склад, та необхідно отримати відповідну ліцензію на право здійснення оптовоїторгівлі пальнимбез місця торгівлі.

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій, відповідно надати ґрунтовну відповідь на порушені питання не видається можливим.

Пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.