Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.02.2021 р. № 613/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє.  

Згідно із зверненням підприємство - платник податку на прибуток підприємств звертається з такими питаннями:

1. Чи виникає право у платника, який за результатами господарської діяльності у 2019 році за даними бухгалтерського обліку мав дохід, що перевищував 20 млн. грн., та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування, а за 2020 рік його дохід не перевищує 40 млн. грн., прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці та відповідно не відображати різниці у додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 звітний (податковий) рік?

2. Чи поширюється незастосування коригування фінансового результату до оподаткування в такому випадку на весь період 2020 звітного (податкового) року?

Щодо питань 1 та 2       

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування коригування фінансового результату до оподаткування з 20 до 40 млн. грн. (набули чинності 23 травня 2020 року).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 п. 140.4 та підпунктом 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу. Платник податку,            у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 п. 140.4 та підпунктом 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 п. 140.4 та підпунктом 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 п. 140.4 та підпунктом 140.5.16          п. 140.5 ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей підпункту 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

 Відображення різниць залежно від видів здійснених господарських операцій та норм Кодексу, які передбачають відповідне коригування фінансового результату до оподаткування, здійснюється у додатку РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467)                    зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

 Отже, платник податку на прибуток підприємств, який за результатами звітного (податкового) 2019 року мав дохід, що перевищував 20 млн. грн., подавав Декларації за звітні періоди – І квартал, півріччя, три квартали               2020 року та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування за ці періоди, у разі неперевищення за результатами 2020 року граничної межі обсягу доходів (40 млн. грн.) має право задекларувати в річній Декларації за 2020 рік рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та відповідно не здійснювати коригування та не відображати податкові різниці у додатку РІ до Декларації за звітний (податковий ) 2020 рік (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 п. 140.4 та підпунктом 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

 Уточнюючі Декларації при цьому за І квартал, півріччя та три квартали 2020 року подавати не потрібно.

На підставі п. 46.4 ст. 46 Кодексу платник податків може подати разом з такою Декларацією доповнення до неї, складене за довільною формою з поясненням мотивів подання.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.