Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.02.2021 р. № 722/ІПК/99-00-18-03-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товаристващодо повернення коштів помилково перерахованих контрагентом на рахунок у Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) Підприємства та особливостей визначення податкових зобов’язань Підприємством, у випадку зарахування таких коштів, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Підприємство, повідомляючи про помилкове перерахування контрагентом коштів на рахунок Підприємства в СЕА ПДВ, просить надати роз’яснення щодо порядку такого повернення та щодо визначення податкових зобов’язань Підприємством, у випадку перерахування контрагентом коштів на рахунок Підприємства в СЕА ПДВ.

Інформації щодо наявності договірних відносин із таким контрагентом та щодо здійснення постачання товарів/послуг у такому періоді, Підприємством не надано.

Щодо повернення коштів з рахунку Підприємства в СЕА ПДВ контрагенту

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 200¹ Кодексу і пунктами 33, 34 і 34¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).

Рахунок у СЕА ПДВ – рахунок, відкритий автоматично на безоплатній основі платнику ПДВ в Державній казначейській службі України, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200¹.4 статті 200¹ Кодексу (пункт 4 Порядку № 569).

Відповідно до пункту 200¹.7 статті 200¹ Кодексу кошти, зараховані на рахунок в СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200¹.5 статті 200¹ Кодексу та погашення податкового боргу з ПДВ.

Відповідно до пункту 200¹.5 статті 200¹ Кодексу з електронного рахунку платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Пунктом 200¹.6 статті 200¹ Кодексу передбачено, що у разі, якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 10 розділу III Порядку № 21, одним із додатків до декларації з ПДВ є Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника  (далі – Заява).

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в СЕА ПДВ з поточного рахунку платника (ƩПопРах).

Отже,у разі прийняття рішення платником податку про перерахуванняна поточний рахунок наявної на електронному рахунку суми коштів, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ за наслідками звітного (податкового) періоду та суму податкового боргу з ПДВ, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації з ПДВ заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві.

При цьомуКодексом не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника.

Щодо визначення податкових зобов’язань Підприємством, у випадку перерахування контрагентом коштів на рахунок Підприємства в СЕА ПДВ

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексудля цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту44.1 статті 44 Кодексу.

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті185 Кодексу, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, то на дату зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платнику податку – постачальнику, як оплату за такі товари/послуги, що підлягають постачанню, нараховуютьсяподаткові зобов’язання відповідно до статті 187 Кодексу.

На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 Кодексу).

Таким чином, платник податку при отриманні коштів від іншої особи, з якою у такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

Одночасно на дату повернення коштів відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу підприємство повинно скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов’язання після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН отримувачем коштів.

При цьому, якщо у платника податку відсутні договірні відносини з особою від якої отримано кошти, у такому випадку обов’язок нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у такого платника податку не виникає

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно підприємством, якому надано таку консультацію.