Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.02.2021 р. № 723/ІПК/99-00-21-03-03-06

Державна податкова служба України, відповідно достатті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула зверненняТоваристващодо отримання індивідуальної податкової консультації стосовно виникнення зобов’язання по сплаті акцизного податку з операцій реалізації талонами на пальне,за договором комісії, та в межах компетенції повідомляє.

У своєму листі Товариство зазначає, що має намір у якості комісіонера за договором комісії, продавати талони на паливо. За умовами Договору комісії Товариство (Комісіонер) буде отримувати на реалізацію неактивовані талони на пальне, що не дозволяє отримати пальне на АЗС до моменту їх продажу та активації (що відбувається лише після моменту продажу на касі Комісіонера). Також, заявник зазначає, що продаж талонів на пальне буде здійснюватися для покупців Товариства за роздрібною ціною, визначеною умовами Договору, з огляду на кількість, вид і марку пального вказаних у талонах та вартість такого пального за якою Комісіонер здійснює його реалізацію, у власній мережі АЗС.

Після реалізації талонів і отримання від Комісіонера за допомогою програмного продукту відповідної інформації, Комітент активує реалізовані талони на пальне.

Стосовно першого питання: «Чи вірним є твердження, що зазначені у запиті операції комісійної торгівлі паливними талонами не належать до операцій з реалізації пального у розумінні п. п. 14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу?» повідомляємо наступне.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (зі змінами і доповненнями) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Під реалізацією пального розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам (п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Разом з цим відповідно до абзацу десятого цього ж підпункту не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Нагадуємо, що платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Пунктом 1 статті 14 Кодексу визначено поняття, зокрема, акцизного складу / акцизного складу пересувного,розпорядника акцизного складу / розпорядника акцизного складу пересувного.

Отже, безпосередньо сама операція з реалізації талонів на пальне, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного до акцизного складу/акцизного складу пересувного, не належить до операції реалізації пального у розумінні п. п.14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Водночас, відповідно до п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу, операції з реалізації здійснює АЗС, при відпуску пального за талонами на пальне, та є платником акцизного податку, відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, як особа яка реалізує пальне.

Разом з цим, зазначаємо, що Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) визначено, що діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам є оптовою торгівлею пальним.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Стосовно питань: «Чи відповідає вимогам Кодексу облік прийнятих на реалізацію талонів за собівартістю виробництва їх фізичного носія?» та «Чи відповідає вимогам Кодексу проведення коригування на різницю ціни реалізації талонів і фіксованої вартості таких талонів?», зазначаємо.

Державна податкова служба України реалізує державну податкову політику (п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227).

Формування та реалізацію, зокрема, державної фінансової, бюджетної та боргової політики, державної політики у сфері бухгалтерського обліку та аудиту забезпечує Міністерство фінансів України (п.п.1 п.3 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375).

Міністерство фінансів України, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов'язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), надає індивідуальні роз'яснення з цих питань, якщо вони належать до діяльності заявників (п. п. 18 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375).

Тому, із зазначених вище питань обліку, пропонуємо звернутись за належністю.

До звернення не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення Товариством господарських операцій, що унеможливлює надання Товариству остаточної відповіді.

Для надання більш повного та ґрунтовного роз’яснення Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.