Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.03.2021 р. № 743/ІПК/26-15-04-02-16

Головне  управління  ДПС у м. Києві  розглянуло звернення щодо  порядку заповнення податкових накладних з податку на додану вартість та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в межах своїх повноважень повідомляє.  

Як зазначено у зверненні, Товариство займається виготовленням вхідних металевих дверей. Товариством підписано з замовником договір підряду. Предмет договору: «Виготовлення вхідних дверей».

Відносини підряду регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до пункту 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.

Перелік обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах "а" - "й" пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу, зокрема такими реквізитом є:

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг).

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Одночасно первинні документи повинні відповідати умовам цивільно-правової угоди, у межах якого здійснюється господарська операція.

Якщо договір підряду передбачає постачання товарів, то у податковій накладній у графі 2 вказується опис (номенклатура) товарів, що постачається у відповідності з первинними документами, якими супроводжується така операція.

Таким чином, реквізит "Номенклатура товарів/послуг продавця", який віднесено до складу обов'язкових, має відповідати формулюванню у первинних документах та не повинен містити інших даних.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу.

Для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь при реєстрації в ЄРПН податкових накладних платникам податків при складанні податкових накладних необхідно чітко дотримуватись правил ведення бухгалтерського обліку та норм чинного законодавства з питань оподаткування.

Крім цього зазначаємо, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання (стаття 36 розділу I Кодексу) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.