Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.02.2021 р. № 526/ІПК/99-00-04-01-03-06

Державна податкова служба України на звернення Підприємства щодо порядку обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Плата) у частині застосування коригуючих коефіцієнтів до ставок Плати та на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 у справі № 2380/405/20 щодо визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 25.11.2019 № 1524/6/99-00-04-04-03-15/ІПК, керуючись статтями 52, 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Підприємство поінформувало, що запаси корисних копалин Стрійського родовища затверджені у 1971 році, а спеціальний дозвіл на користування надрами у 2006 році продовжений без затвердження запасів державною експертизою та оцінкою запасів корисних копалин у порядку визначеному Кодексом України про надра у 1994 році.

Підприємство, посилаючись на п. 252.16 ст. 252 Кодексу щодо порядку обчислення податкових зобов’язань з Плати у частині застосування коригуючих коефіцієнтів до ставок Плати, а також щорічні листи Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі – Комісія) із інформацією про «тимчасові» коефіцієнти рентабельності господарської діяльності гірничих підприємств, запитує про правомірність застосування ним таких «тимчасових» коефіцієнтів при обчисленні податкових зобов’язань з Плати.

Комісія у своїх листах регулярно, наприклад, від 09.04.2020 № 283/02, посилаючись на Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах, затверджене наказом Комісії від 07 грудня 2005 року № 300, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 січня 2006 року за № 65/11939 (далі – Положення), зазначає, що «тимчасові» коефіцієнти можуть застосовуватися гірничими підприємствами для ділянок надр де геолого-економічна оцінка не здійснена.

Оскільки Положення є обов’язковим для суб’єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, які здійснюють геологічне вивчення надр з метою підрахування запасів і ресурсів та подають на державну експертизу матеріали геолого-економічних оцінок родовищ або перспективних ділянок надр (п. 1.3 Положення), то «тимчасові» коефіцієнти можуть застосовуватися гірничими підприємствами, у період здійснення геологічного вивчення надр з метою підрахування запасів і ресурсів, але яке не досягнуло стадії геолого-економічної оцінки (п. 7 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2000 року № 1512).

Порядок державної реєстрації та обліку робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр, що встановлений ст. 39 Кодексу України про надра, передбачає обов’язковість державної реєстрації та обліку пов’язаних з геологічним вивченням надр.

Таким чином Підприємство може використовувати «тимчасовий» коефіцієнт рентабельності господарської діяльності гірничого підприємства на відповідний рік, лише у випадку державної реєстрації робіт з геологічного вивчення з метою підрахування запасів та геолого-економічної оцінки кондицій на мінеральну сировину як сукупності граничних вимог до якості та кількості мінеральної сировини в надрах, гірничогеологічних умов залягання, гірничотехнічних та інших умов розробки продуктивних покладів, дотримання яких під час підрахунку забезпечує найбільш повний й економічно ефективний видобуток і використання наявних запасів та ресурсів корисних копалин, що суттєво змінилися за період виконання останньої геолого-економічної оцінки запасів ділянки надр від їх затвердження у 1971 році в умовах інших ніж з 1994 року регулює Кодекс України про надра.

Індивідуальна податкова консультація відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.